11 грудня під час онлайн-засідання робочої групи зі створення правил захисту прав дітей у медіа, що діє при Національній раді, презентовано результати дослідження «Доказові рекомендації щодо висвітлення сексуального насильства в медіа». Його на замовлення медіарегулятора виконали науковці під керівництвом Любові Найдьонової, членкині робочої групи, завідувачки лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.
Це дослідження було виконано з огляду на заплановане робочою групою оновлення Спільного акта узгодження № 1 «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіа-виробництва».
Як зазначила Любов Найдьонова, «реальність дуже динамічна і система регуляції, співрегуляції, саморегуляції теж має бути динамічною».
Дослідження ставило за мету проаналізувати і узагальнити світовий досвід вивчення ефективних практик регулювання медіависвітлення сексуального насильства і досліджень впливу медіависвітлення сексуальних питань на розвиток дитини, а також на цій основі сформулювати рекомендації для співрегулювання медіапростору в Україні.
Спільний акт узгодження № 1 був ухвалений 2016 року і досі не втратив своєї актуальності. Однак він не повністю охоплює всі питання стосовно висвітлення сексуального контенту. Робоча група нині працює над актом, що також стосується насильства над дітьми, а саме питання висвітлення досудового провадження за участі дитини. Зроблене ж дослідження дасть змогу значно розширити акт № 1 або ж підготувати окремий акт стосовно впливу, який має сексуальний контент на дітей залежно від його виду.
Окрема частина дослідження стосується онлайн-простору, адже поширення такого контенту в інтернеті значно різниться за його впливом і доступністю від традиційних аудіовізуальних медіа.
Любов Найдьонова зауважила, що одним із пріоритетних напрямів, яким нині опікується Європа, є цифровізація. І в цьому контексті одним із ключових пунктів програми цифровізації є безпека дитини в онлайн-просторі. Україна також має дбати про своїх дітей, особливо тому, що війна призводить до значних ризиків сексуального насильства.
У дослідженні були виділені три типи контенту:
- статевий – про стать як таку, відмінності між обома статями. Він формує гендерні уявлення, ставлення, а також стереотипи і упередження (фактично тут немає статевого контенту як такого);
- контент, що формує гендерні ролі і моделі поведінки, що прийнятно, а що ні (тут наявний сексуальний контент);
- сексуальний контент (еротичні зображення, не пов’язані зі статевим актом).
Сучасні дослідження впливу телевізійного контенту на формування гендерних стереотипів, розповіла Любов Найдьонова, розвиваються в бік більшої деталізації механізмів опосередкування впливу. Вони не зачіпають раніше зробленого загального висновку про те, що діти, переглядаючи аудіовізуальні матеріали, засвоюють представлені в них моделі стосунків і формують ставлення до світу відповідно до тих спотворень, що показані в них.
Науковці також послуговуються не лише терміном «сексуальне насильство», а й термінами «сексуальна експлуатація» та «сексуальне зловживання». Останні дослідження показують, що в Україні дуже високий процент дітей в онлайн-практиках стикаються із сексуальним зловживанням. Тож цю тему, вважає науковиця, необхідно розвивати в рамках співрегулювання.
Вона також висловила сподівання, що в рамках співрегулювання буде продовжено практику взаємодії з професійними, експертними середовищами: «Ця взаємодія дуже важлива і дає певні напрями усвідомлення реальності, в якій ми перебуваємо».
Члени робочої групи говорили також про потребу дослідження щодо вироблення позначок для маркування контенту з метою захисту дітей. Попередній такий зріз був проведений 2012 року, і з тих пір бачення батьків та й ситуація у суспільстві зазнали значних змін.
Зроблене дослідження, яке містить багато посилань на наукові праці, буде надіслане усім членам робочої групи із захисту прав дітей у медіа для ґрунтовного ознайомлення та оприлюднене на сайті медіарегулятора. На початку наступного року вони зберуться на чергове засідання, щоб визначитися, яким буде наступний акт і яких фахівців більш глибоко необхідно залучати до роботи над ним.
Наразі робоча група завершує розробку акта № 6 про висвітлення досудового провадження за участі дитини.
