Спільний акт узгодження № 1
Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства,
при залученні до медіа-виробництва
м. Київ 4 листопада 2016 р.
Ми, повноважні представники медіа-індустрії, що нижче підписалися,
виходячи із положень основоположних документів у сфері забезпечення прав дитини в Україні:
Конституції України,
Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною в лютому 1991 року (набула чинності у вересні 1991 року), та розробленого й ухваленого на її основі Закону України «Про охорону дитинства»,
Директиви 2010/13/ЄС від 10.03.2010 про аудіовізуальні медіа-послуги (статті 12 і 27),
Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (статті 6, 28, 62),
інших нормативно-правових документів, що гарантують дотримання прав дитини,
консультацій з експертами, психологами і громадськістю,
дійшли висновку про таке:
1. Висвітлення теми сексуального насильства над дітьми як актуальної для суспільства можливе і необхідне з метою активізації усіх суспільних сил для запобігання випадкам знущання над дітьми і для забезпечення гарантій дотримання прав дитини та невідворотності покарання за порушення прав дитини.
2. Залучення окремої дитини, яка зазнала сексуального насильства, до медіа-виробництва можливе лише в разі захисту інтересів цієї дитини:
- у ситуації, коли захист дитини потребує громадського втручання для надання дитині і родині інформаційної, організаційної та іншої допомоги;
- за умови відсутності ризику вторинної психологічної травматизації дитини (на основі письмового висновку психолога або лікаря-психолога, який робить оцінку психологічного стану дитини) при залученні її до медіа-виробництва та своєчасного надання фахової психологічної допомоги і постійного психологічного супроводу під час зйомки і протягом доцільного періоду після завершення робіт відповідно до висновку психолога;
- після отримання добровільної поінформованої згоди на певну участь дитини в медіа-виробництві від дитини, батьків або осіб, які їх заміняють, за винятком випадків, коли метою медіа-виробництва є викриття порушень прав дитини законними представниками; згода батьків або осіб, які їх заміняють, не звільняє медіа-виробників від необхідності дотримання прав дитини, передбачених законодавством, і необхідності провадження своєї професійної діяльності у спосіб, який не може шкодити здоров’ю, розвитку та психологічному благополуччю дитини.
- за умови використання таких способів показу дитини загалом і окремого випадку зокрема, які унеможливлюють ідентифікацію дитини широкою громадськістю, для збереження приватної інформації і недопущення ризику стигматизації та негативного впливу соціального оточення на подальший розвиток дитини, що зазнала сексуального насильства: не називати прізвище дитини; не показувати обличчя – фото і відео, а також ідентифікаційні частини обличчя (такі, як очі і вуха); не оприлюднювати назву населеного пункту (крім міст-мільйонників), узагальнюючи до більших територіальних масштабів.
- у разі необхідності повідомити про зниклу дитину, зокрема в новинних сюжетах, та потреби її ідентифікації з метою розшуку інформація про сексуальний контекст злочину не допускається.
3. Медіа-індустрія зацікавлена в подальшому дослідженні питання захисту дітей, які зазнали сексуального насильства, з урахуванням особливостей сучасних суспільних умов в Україні і створенні відповідних детальних методичних рекомендацій з метою їх використання редакційними радами і працівниками телерадіокомпаній у разі залучення дітей до медіа-виробництва.
4. Робоча група зі створення правил захисту дітей у медіа продовжуватиме розгляд випадків залучення дітей до медіа-виробництва з метою обговорення й узгодження подальших спільних рішень.
Виконавчий директор «1+1 Media» Ярослав Пахольчук
Директор «Медіа Група Україна» Євген Лященко
Заступник генерального директора «StarLightMedia» Анатолій Максимчук
Заступник генерального директораНаціональної телекомпанії України Ганна Бичок
Виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М’ясникова
