5 червня відбулася чергова онлайн-зустріч у межах проєкту Twinning. Цього разу експерти обговорили статті 18 і 20 Європейського акта про свободу медіа (EMFA). Йшлося про те, як медіарегулятори можуть захищати редакційні медіа у взаємодії з великими онлайн-платформами, а також як нові європейські правила впливатимуть на доступ користувачів до медіаконтенту на цифрових пристроях.
У зустрічі взяли участь перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль та працівники апарату, представники AGCOM, CMS, Arcom, DLM, NCRTV, а також експерти у сфері європейського медіарегулювання.
Учасники приділили увагу двом темам: взаємодії медіасервісів із дуже великими онлайн-платформами, що передбачено статтею 18 EMFA, та налаштуванню медіапропозиції на пристроях і в користувацьких інтерфейсах відповідно до статті 20 EMFA. Також говорили про те, як EMFA змінює цифрове врядування в Європі та подальші відносини між медіа і платформами.
Представник словацького медіарегулятора пояснив, що стаття 18 EMFA передбачає спеціальний механізм для медіасервісів. Якщо платформа планує обмежити контент такого медіасервісу, вона має повідомити про це, надати можливість відповіді та забезпечити механізм розгляду скарги. Водночас ці гарантії не звільняють медіа від правил модерації. Зокрема, незаконний контент і далі підпадає під дію Акта про цифрові послуги (DSA).
Учасники також зупинилися на практичній ролі регулятора. Ішлося про потребу в актуальних реєстрах медіа, взаємодію з платформами у разі сумнівів щодо статусу медіасервісу, а також про ризики зловживання механізмом самодекларування. Фахівці Національної ради порушили питання комунікації з онлайн-платформами, адже не всі з них активно взаємодіють із регулятором.
Друга частина зустрічі була присвячена статті 20 EMFA – налаштуванню медіапропозиції на пристроях і в користувацьких інтерфейсах. Говорили, зокрема, про smart TV, смартфони, планшети та інші пристрої, через які аудиторія отримує доступ до контенту. Сучасні пристрої і сервіси дедалі частіше самі рекомендують користувачам контент, однак такі рекомендації не завжди забезпечують належну видимість суспільно важливих медіа.
Як пояснювали експерти, стаття 20 передбачає право користувача налаштовувати конфігурацію пристроїв і стандартні параметри медіапропозиції. Водночас виробники та розробники мають забезпечити технічну можливість таких змін і зберігати видимою візуальну ідентичність медіасервісу – логотип, бренд або інші ознаки, за якими користувач розуміє, з яким джерелом має справу.
Фахівці Національної ради разом із європейськими експертами обговорили, як тлумачити «право на візуальну ідентичність», чи стосується воно лише технічного застосунку, а також яких заходів мають вживати держави, щоб виробники, розробники й імпортери пристроїв та інтерфейсів поважали право користувачів на медіапропозицію.
Під час зустрічі зазначалося, що стаття 20 EMFA почне застосовуватися з 8 травня 2027 року, а підходи до її практичного впровадження ще формуються. AGCOM, який працює над цією темою в межах Європейської ради з медіапослуг (EBMS), планує провести воркшопи з виробниками, медіа та представниками користувачів. Наприкінці 2026 року очікується підготовка звіту з можливими варіантами імплементації. Національна рада бере участь у цьому процесі як спостерігач у роботі EBMS.
Учасники наголосили, що стаття 20 EMFA стосується не лише медіарегулювання. Вона також пов’язана з технічними стандартами, захистом прав споживачів і ринком пристроїв, через які люди отримують доступ до медіаконтенту. Тому для її впровадження може знадобитися співпраця кількох відповідальних органів.
Підсумовуючи зустріч, експерти зазначили, що EMFA змінює правила взаємодії між медіа, онлайн-платформами, виробниками пристроїв і користувачами. Йдеться як про технічні налаштування чи нові процедури, так і передусім про захист редакційної незалежності, медіаплюралізму і доступу аудиторії до якісної інформації в цифровому середовищі.
Для Національної ради ця зустріч стала нагодою ознайомитися з європейською практикою. Учасники обговорили, як налагоджувати ефективнішу взаємодію з онлайн-платформами, як реагувати на непрозорі рішення щодо обмеження медійного контенту та які інструменти для цього потрібні регулятору. Зосередилися і на тому, як у цифровому середовищі зберегти доступ аудиторії до суспільно важливої інформації, на видимість якої дедалі більше впливають алгоритми, інтерфейси та налаштування пристроїв.
Під час наступної зустрічі обговорять посилення адміністративної спроможності Національної ради.
Нагадаємо, проєкт ЄС Twinning «Реформування сфери регулювання аудіовізуальних медіа в Україні відповідно до стандартів ЄС та кращих міжнародних практик» фіційно стартував 10 січня 2025 року. Його реалізує Національна рада за підтримки партнерів з Італії, Німеччини, Франції та Греції. Проєкт розрахований на 18 місяців і передбачає обмін досвідом, навчальні заходи та експертну підтримку для гармонізації українського медіарегулювання з європейськими стандартами та практиками.
