13 жовтня в межах Конференції ОБСЄ у людському вимірі, що триває у Варшаві, відбулася сесія, присвячена питанням свободи слова, свободи вираження та захисту журналістів. Із викликами медіасфери України представників держав-учасниць організації ознайомив член Національної ради Юрій Зіневич.
Конференція загалом присвячена обговоренню виконання державами-учасницями ОБСЄ зобов’язань у сфері прав людини, а також проблем, що потребують невідкладної уваги міжнародної спільноти.
Сесію відкрив генеральний секретар Європейської федерації журналістів (EFJ) Рікардо Гутьєррес. У своєму вступному слові він окреслив основні виклики, з якими сьогодні зіткнулися журналісти у всьому світі. Це – криза традиційної моделі фінансування, що призвела до втрати і погіршення умов роботи; посилення залякувань, переслідувань і фізичного насильства; убивства та ув’язнення медійників; масове поширення брехні та дезінформації, посилюване технічними спроможностями, тощо. За його словами, сьогодні «під загрозою опиняються право громадян на доступ до вільної, незалежної та достовірної інформації, а також їхнє право на свободу вираження поглядів».
Рікардо Гутьєррес відзначив діяльність в Україні центрів солідарності, що були створені як журналістські центри безпеки, де будь-який український чи іноземний медійник може отримати засоби індивідуального захисту й доступ до засобів зв’язку, аби мати змогу продовжувати свою роботу. Він закликав усіляко підтримувати діяльність таких центрів, «які забезпечують громадянам у всьому світі доступ до вільної, незалежної та плюралістичної інформації із зон бойових дій».
Юрій Зіневич у своєму виступі звернув увагу на грубе порушення росією фундаментального права суспільства на доступ до інформації. Воно відбувається через систематичні атаки на українських журналістів, медіа та інфраструктуру. Російська агресія, наголосив він, спрямована на послаблення фінансових і кадрових спроможностей українських медіа та обмеження доступу громадян до українського контенту, особливо у прифронтових регіонах.
Член Національної ради поінформував країни-учасниці ОБСЄ про те, що, окрім медіа, у вересні мішенню для російських ударів стали також центри обробки даних, інтернет-провайдери та інші об’єкти телекомунікаційної інфраструктури. Через ці атаки чотири загальнонаціональні і низка регіональних медіа були вимушені призупиняти своє мовлення. Наразі, щоб убезпечити свої редакції від атак, медіа змушені облаштовувати студії в укриттях.
«Атаки на журналістів і медіа не слід розглядати як побічні наслідки війни. Це посягання на фундаментальні права людини – свободу вираження поглядів, доступ до інформації та вільне поширення достовірної інформації. Безпека журналістів, захист права на інформацію та забезпечення відповідальності за злочини, скоєні проти медіа, мають залишатися спільним пріоритетом усіх держав-учасниць ОБСЄ. Україна закликає міжнародну спільноту посилити заходи реагування на російську агресію», – наголосив Юрій Зіневич.
Учасники говорили про те, що журналістика робить важливий внесок у стабільність демократії, а сучасні виклики поставили її у скрутне становище. Саме тому є велика потреба, щоби уряди та організації приділили належну увагу захисту і підтримці журналістів.
Нагадаємо, Конференція триває 5–15 жовтня у Варшаві. За даними організаторів, вона зібрала понад 1800 учасників, серед яких представники держав, міжнародних інституцій та громадянського суспільства. У центрі уваги – права людини, свобода медіа, демократичні інституції та верховенство права. 5 жовтня на окремому заході Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ обговорювали, як розгляд справ про воєнні злочини українськими судами впливає на розвиток міжнародного правосуддя.
