Як виміряти медійний вплив у цифрову добу: практики європейських регуляторів для України

12.05.2026

Як захищати медіаплюралізм тоді, коли на аудиторію впливають не лише телеканали чи радіостанції, а й цифрові платформи, алгоритми та соціальні мережі. Цій темі була присвячена чергова сесія проєкту Twinning «Реформування сфери регулювання аудіовізуальних медіа в Україні відповідно до стандартів ЄС та кращих міжнародних практик».

У межах проєкту Twinning відбулася чергова онлайн-сесія, під час якої фахівці Національної ради, представники медіаспільноти та європейські експерти продовжили обговорення положень Європейського акта про свободу медіа (European Media Freedom Act, EMFA).

Цього разу увага була зосереджена на одній із важливих новацій EMFA – оцінюванні концентрацій на медіаринку. Ішлося про те, як держава може визначати, чи створюють зміна власності, злиття компаній або посилення впливу окремих учасників ринку ризики для медіаплюралізму, свободи вираження поглядів і редакційної незалежності.

До дискусії долучилися представники регуляторів з Італії, Франції та Греції. Вони поділилися досвідом щодо аналізу медіаринку, оцінки впливів власників і врахування нових викликів цифрового середовища в європейських країнах.

Експерти наголосили, що сьогодні медіаринок уже не можна оцінювати лише за традиційними показниками – кількістю ліцензій, частками на ринку чи економічним станом компаній. Тепер важливо розуміти, хто реально впливає на доступ людей до інформації, як формується громадська думка, наскільки різноманітними є джерела новин і чи можуть редакції працювати незалежно.

Також медіаринок більше не обмежується національними кордонами. Онлайн-платформи, соціальні мережі та медіасервіси працюють транскордонно й можуть впливати на аудиторію в різних країнах одночасно. Саме тому Європейський акт про свободу медіа передбачає спільні підходи до захисту свободи медіа, доступу до інформації, конкурентного середовища і демократичних цінностей на рівні всієї Європи.

Представники італійського регулятора AGCOM розповіли, як в Італії працює система моніторингу медіаринку. Вона охоплює збір економічної інформації, аналіз структури власності, доходів, ринкових часток, аудиторії, а також вплив цифрових платформ.

Експерти звернули увагу, що тепер ризики концентрації можуть виникати інакше – через алгоритми рекомендацій, пошукові та соціальні платформи, рекламні технології, контроль над даними і здатність великих цифрових гравців визначати, який контент бачить аудиторія.

Сьогодні важливою є і тема прозорості медіавласності. Учасники обговорили, чому для регулятора і суспільства важливо знати окрім формального власника медіа, ще й кінцевих бенефіціарів, зв’язки контролю, фінансові залежності, політичні, економічні чи інституційні інтереси. Така інформація має значення, оскільки може впливати на редакційні рішення і спосіб висвітлення суспільно важливих тем.

Фахівці Національної ради та представники медіаспільноти під час дискусії порушували практичні питання, важливі для національного контексту. Зокрема, обговорювали, як вимірювати частки на медіаринку, як враховувати вплив цифрових платформ і Telegram, як має взаємодіяти медіарегулятор з антимонопольним органом, хто має збирати дані про аудиторію та які зобов’язання можуть брати на себе сторони для захисту редакційної незалежності.

Під час сесії також було представлено окремі аспекти французького та грецького досвіду. Експерти розповіли про використання соціологічних досліджень, які допомагають зрозуміти, з яких джерел люди отримують інформацію, як часто користуються різними типами медіа і як ці дані можуть бути корисними для оцінювання впливу медіа на формування громадської думки.

Сесія стала продовженням фахової розмови про те, як Україна може адаптувати європейські підходи до власного медійного середовища. Зосередилися на обговоренні дієвих інструментів, які допоможуть захищати різноманітність медіа, прозорість власності, редакційну незалежність і право громадян на якісну та незалежну інформацію.

Робота в межах проєкту триває.

Проєкт Twinning – це інструмент ЄС, у межах якого європейські регулятори допомагають Національній раді наблизити свою роботу до стандартів ЄС: від внутрішньої структури та реєстрів до регулювання цифрових платформ і впровадження нових європейських актів у сфері медіа.


Перейти до вмісту