9 жовтня у Палаці Європи в Страсбурзі представники медіарегулятора, медіагалузі та європейських структур взяли участь у воркшопі «Відновлення аудіовізуального сектору України: як можуть допомогти європейські фахівці?». Його організувала Європейська аудіовізуальна обсерваторія у співпраці з Twinning-проєктом «Реформування регулювання аудіовізуальних медіа в Україні відповідно до стандартів ЄС та найкращих міжнародних практик».
Українські та європейські фахівці говорили про те, що потрібно аудіовізуальному сектору України для розвитку під час війни і після неї. У фокусі дискусії були стан кіновиробництва і кінопрокату, державна та міжнародна підтримка галузі, вихід українського контенту на європейські ринки, співпраця з європейськими партнерами, а також регулювання цифрових платформ і протидія російській пропаганді.
Семінар відкрили виконавча директорка Європейської аудіовізуальної обсерваторії Полін Дюран-Віаль, керівниця Департаменту правової інформації Обсерваторії Мая Каппелло та перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль.
У своєму виступі Валентин Коваль звернув увагу на символічність проведення цієї розмови саме у Палаці Європи. За його словами, одним із ключових персональних завдань упродовж багатьох років було зробити українські медіа повноцінною частиною європейського та світового медійного простору. Війна драматично ускладнила роботу галузі: частина редакцій і студій втратила приміщення та обладнання, деякі медіа були змушені припинити роботу. Попри всі втрати, українські медіа думають не лише про те, як продовжити роботу під час війни, а й про свій подальший розвиток та інтеграцію в європейський медіапростір.
«Якщо одним дієсловом описати головне завдання українських медіа, то це не «вижити». Це – «зростати». Так, для частини медіа виживання сьогодні справді є завданням номер один, адже офіси й студії зруйновані. Але для медіа як індустрії головним завданням залишаються зростання і розвиток», – сказав Валентин Коваль.
Частина дискусії стосувалася того, як зберегти спроможність українського аудіовізуального сектору створювати контент у воєнних умовах. Представники галузі говорили про нестабільність виробництва, роботу кінотеатрів під час повітряних тривог, пошкоджену інфраструктуру, нестачу прогнозованого фінансування та складнощі з дистрибуцією. Європейські експерти представили моделі підтримки кінотеатрів, виробників і дистриб’юторів, які діють у різних країнах Європи.
Для Національної ради одним із головних блоків воркшопу стала дискусія про цифрові платформи. Європейські й українські експерти аналізували, як на практиці працюють механізми реагування на незаконний контент, як розподіляються повноваження між національними регуляторами та інституціями ЄС і якою має бути взаємодія держави з великими онлайн-сервісами.
Один із представлених прикладів стосувався Німеччини. Там спеціальні технологічні інструменти на основі штучного інтелекту допомагають регулятору знаходити потенційно незаконний контент. Рішення не ухвалює алгоритм: знайдені матеріали проходять подвійну перевірку людьми. Якщо є ознаки кримінального правопорушення, інформацію передають Федеральному відомству кримінальної поліції, після чого регулятор може застосовувати передбачені законом процедури щодо платформи. Дані про реакцію платформ також використовують у взаємодії з Європейською комісією.
Обговорюючи українське регулювання, учасники звернули увагу на одну з його ключових проблем: Закон України «Про медіа» встановлює правила для платформ спільного доступу до відео, однак можливості Національної ради залежать від юрисдикції конкретного сервісу. Більшість великих платформ, через які українська аудиторія отримує інформацію, перебувають поза українською юрисдикцією. Саме через такі сервіси та анонімні акаунти активно поширюються дезінформація, російська пропаганда та інші інформаційні операції.
Учасники обговорили можливі підходи до наближення українського законодавства до Акта ЄС про цифрові послуги – Digital Services Act. Серед питань, на які Україні потрібно знайти відповіді, – компетенція майбутнього координатора цифрових послуг, повноваження регуляторів щодо платформ, які працюють з українською аудиторією з-за кордону, прозорість їхньої роботи, оцінка системних ризиків та механізми реагування на незаконний контент.
Дискусія показала й складність пошуку балансу між протидією російській пропаганді та захистом свободи вираження поглядів. Учасники обговорили випадки, коли алгоритми платформ обмежують або видаляють контент про російську агресію, тоді як пропагандистські мережі продовжують масштабувати свої повідомлення у соціальних мережах і за допомогою інструментів штучного інтелекту. Тому під час формування європейських підходів до регулювання платформ важливо враховувати український досвід і забезпечити участь України в таких процесах.
Для України сьогодні важливо зберегти професійні команди й виробничу спроможність галузі, посилювати зв’язки з європейським ринком та водночас формувати дієві правила для нового цифрового середовища.
У семінарі взяли участь представники регуляторних органів, аудіовізуальної індустрії, кіноагенцій, виробників, дистриб’юторів, мовників, платформ та експертного середовища з України і країн Європи.
