російська пропаганда системно працює з дитячою аудиторією – через новини, розважальний контент, освіту, культурні символи та цифрові платформи. Про те, як це фіксує Національна рада і чому захист дітей потребує нових регуляторних рішень, директорка департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Національної ради Маріна Ткачук говорила під час панельної дискусії «Діти як мішень. Як відгородити дітей від російської пропаганди та виховати свідоме медіаспоживання» на Donbas Media Forum.
Дискусія була присвячена впливу російського контенту на дітей і підлітків, причинам його присутності в українському інформаційному просторі та нестачі якісних українських альтернатив. Учасники говорили про медіазвички молодої аудиторії, роль батьків і вчителів, відповідальність медіа, створення контенту самими підлітками та можливості держави у захисті інформаційного простору.
Вплив на дитячу аудиторію давно вийшов за межі політичних програм і новин. Показовим прикладом під час дискусії стали мультфільми та мультсеріали, зокрема – «Маша та Ведмідь».
Учасники звернули увагу на те, що багатомовні версії російського розважального контенту дають змогу поширювати його серед міжнародної аудиторії, підтримувати культурну присутність росії та приносити доходи виробникам. Після введення у серпні 2026 року санкцій РНБО проти осіб і компаній, пов’язаних зі створенням та поширенням цього мультсеріалу, його офіційні YouTube-канали, зокрема україномовний, стали недоступними для користувачів в Україні.
Маріна Ткачук розповіла про моніторинги Національної ради, які показують, як росія використовує тему дітей у пропаганді. Серед основних напрямів – виправдання незаконної депортації, дискредитація України, витіснення української ідентичності та мілітаризація дітей. Матеріали з ознаками кримінальних злочинів або порушень міжнародного гуманітарного права Національна рада передає уповноваженим органам.
Однією з найскладніших зон для регулювання залишаються міжнародні цифрові платформи. Через них українські діти можуть і далі отримувати доступ до російського контенту. Санкції щодо конкретних фізичних чи юридичних осіб не завжди зупиняють поширення створеної ними продукції. Вона може залишатися на міжнародних сервісах, забезпечуючи виробникам доходи та зберігаючи інформаційний вплив.
Маріна Ткачук наголосила, що відповідь на ці виклики має охоплювати розвиток регуляторних механізмів, удосконалення санкційного законодавства та ефективне регулювання цифрових платформ.
Важливим орієнтиром для України є європейський досвід. У ЄС діють механізми регулювання великих цифрових платформ, зокрема в межах Digital Services Act та Digital Markets Act. Європейські підходи також дають змогу розглядати контент як економічний ресурс і поширювати санкційні обмеження на механізми його трансляції та розповсюдження.
Ще одна тема дискусії – зміна медіазвичок дітей і підлітків. Вони дедалі частіше обирають короткі формати, TikTok і YouTube Shorts, швидко перемикають увагу та орієнтуються на те, що є цікавим і трендовим.
У такому середовищі український контент конкурує за увагу дітей із продуктами з усього світу. Під час розмови йшлося про нестачу українських матеріалів у популярних серед молодої аудиторії нішах, зокрема контенту про комп’ютерні ігри, а також про потребу створювати більше якісних продуктів для дітей молодшого віку.
Світовий досвід показує, що самих обмежень недостатньо. Держави запроваджують вікові обмеження для соціальних мереж, однак діти знаходять способи їх обходити. Тому технологічні рішення мають поєднуватися з медіаграмотністю, участю батьків та відповідальністю платформ.
У фокусі розмови була й потреба створювати більше сучасного українського контенту для дітей і підлітків та поширювати його саме на тих платформах, якими вони користуються щодня. Медіа, освітяни, держава та сама молодь можуть відгравати важливу роль у цьому. Підлітки вже створюють подкасти, відео та інші формати, у яких розповідають про власний досвід війни, українську культуру та життя свого покоління. Такі проєкти дають молодим людям можливість самим формувати український інформаційний простір.
Показовим прикладом є Суспільний мовник, який активно розвиває напрям підліткового контенту, створюючи пізнавальні, розважальні та інтерактивні проєкти для молоді.
«Захист дитячої аудиторії потребує одночасної роботи в кількох напрямах: удосконалення регулювання цифрових платформ, дієвих санкційних механізмів, розвитку медіаграмотності та збільшення якісного українського контенту для дітей і підлітків», – зауважила Маріна Ткачук.
Модерував дискусію заступник директорки ЦЕДЕМ Ігор Розкладай.
До розмови також долучилися вчитель української мови та літератури, виконавчий директор освітньої фундації «МрійДій» Артур Пройдаков, керівниця дитячого, підліткового та освітнього контенту Суспільного Мовлення Юлія Галкіна, учасниця молодіжної консультативно-дорадчої команди KidsKonnectUkraine Анастасія Міщенко та YouTube Lead у TD Hub, лекторка і консультантка Анастасія Скоблюк.
