17 червня відбулася онлайн-зустріч у межах проєкту Twinning, присвячена посиленню адміністративної та регуляторної спроможності Національної ради. Участь у ній взяли перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль, фахівці медіарегулятора, а також експерти й представники регуляторних органів держав-членів Європейського Союзу.
Зустріч була зосереджена не на загальних підходах до реформи, а на конкретному питанні: як зробити так, щоби повноваження, визначені законодавством, працювали через зрозумілі процедури, належну координацію, якісні дані та сучасні інструменти.
Відкриваючи зустріч, представниця AGCOM Маддалена Замбуко наголосила, що посилення адміністративної спроможності – це реальна здатність регулятора діяти. За її словами, важливо, щоб у регулятора були фахівці, чітко вибудувані процеси й інструменти, які дають змогу застосовувати повноваження в щоденній роботі. Саме тому експерти проаналізували досвід регуляторів Греції, Франції, Німеччини та Італії, щоб визначити рішення, які Національна рада може адаптувати до українських умов.
Перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль подякував європейським партнерам проєкту Twinning, експертам і представникам регуляторних органів країн ЄС за професійну підтримку та готовність ділитися досвідом. Він зазначив, що для України, яка одночасно рухається шляхом європейської інтеграції та протистоїть повномасштабній агресії росії, інституційна спроможність державних органів має особливе значення. Він також підкреслив важливість цифрової модернізації Національної ради й практичну цінність рекомендацій, які можуть бути використані для подальшого розвитку медіарегулятора.
Під час зустрічі Леа Ставру, представниця CECL, представила загальний порівняльний аналіз регуляторних моделей ЄС та рекомендації щодо організаційного розвитку Національної ради. Вона поінформувала про роботу, виконану в межах проєкту, окреслила ключові висновки порівняльного аналізу та зосередилася на рекомендаціях, важливих для подальшого посилення роботи українського медіарегулятора.
Національна рада вже має широкий законодавчий мандат у сфері медіа, однак ефективність регулювання залежить від того, як ці повноваження реалізуються в роботі установи. Європейські експерти звернули увагу на потребу в чітких робочих процесах, зрозумілому розподілі відповідальності між структурними підрозділами, належному обміні даними та єдиних підходах до розгляду справ, моніторингу, нагляду і застосування санкцій.
Учасники також зосередилися на ролі реєстрів і даних у сучасному медіарегулюванні. У європейській практиці реєстр є робочим інструментом, який допомагає бачити медіаринок, аналізувати ризики, планувати моніторинг і ухвалювати обґрунтовані рішення. Для Національної ради це особливо актуально в контексті розвитку електронного кабінету, електронного реєстру та переходу до більш системної роботи з інформацією.
Під час дискусії фахівці Національної ради розглянули висновки звіту, пріоритетні напрями розвитку й можливі кроки для впровадження рекомендацій. Ішлося про те, як поєднати наявний досвід Національної ради з новими стандартизованими процедурами, моніторингом з урахуванням можливих ризиків та кращою координацією між підрозділами.
Представниця CECL/EETT Іоанна Хоудалакі представила порівняльні практики та організаційні рішення європейських регуляторів. Вона зосередилася на практичних механізмах і розповіла, як саме будуються робочі процеси, як визначаються відповідальні особи, як забезпечується взаємодія між підрозділами та як регулятор може швидше й точніше реагувати на складні питання, зокрема в цифровому середовищі.
Представники регуляторних органів AGCOM, NCRTV, DLM та ARCOM поділилися національним досвідом щодо організації роботи регулятора, його взаємодії з телекомунікаційними органами, платформами, іншими державними інституціями та міжнародними партнерами.
Фахівці Національної ради спільно з європейськими експертами говорили і про виклики, пов’язані з платформами, цифровими сервісами та штучним інтелектом. Учасники відзначили, що сучасне медіарегулювання дедалі більше переходить від реагування на окремі порушення до постійного аналізу ризиків, роботи з даними та координації з іншими учасниками цифрового середовища. Для Національної ради це означає потребу поступово розвивати нову експертизу, зберігаючи правову визначеність, прозорість процедур і захист прав людини.
За підсумками зустрічі учасники визначили, як рекомендації, підготовлені в межах Компонента 2 проєкту Twinning, можуть бути використані в подальшій роботі Національної ради. Йдеться насамперед про конкретні напрями: чіткіші внутрішні процедури, кращу координацію між підрозділами, ефективніше використання даних, розвиток електронних інструментів і послідовне застосування повноважень медіарегулятора.
Такий підхід допоможе Національній раді поступово вдосконалювати свою роботу з урахуванням європейського досвіду та потреб українського медіаринку.
