Як медіа комунікувати з військовими і ветеранами, як зробити їх більш видимими у суспільстві, як за допомогою медіа сформувати у громадян рівне і з повагою ставлення до ветеранів – такі теми обговорювалися під час організованого Національною радою круглого столу, що відбувся 24 квітня у рамках програми «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство». До розмови про особливості спілкування з ветеранами, врахування їхніх потреб задля повноцінного повернення до суспільного життя долучилися представники ветеранських організацій, громадських об’єднань, державних органів, психологи, медіа.
Ставлення суспільства до ветеранів багато в чому залежить від медіа – того, якими ми їх бачимо в ефірах, на шпальтах, у гаджетах. На третій рік повномасштабної війни Національна рада помічає в інформаційному полі подання необєктивної інформації і негативні тенденції до применшення ролі військових, зауважила голова медіарегулятора Ольга Герасим’юк. І тут можемо спостерігати продумані російські впливи, які підривають довіру до Збройних сил, військових і руйнують спільну згуртованість.
«Ця тема сьогодні дуже підсилюється дезінформаційними атаками. Один із напрямів атак – дискредитація ветеранського середовища, наших ЗСУ, мобілізаційних процесів».
Від медіа багато залежить, наголосила Ольга Герасим’юк. Підхоплюючи дезінформаційні вкиди, медіа може вбити такими своїми діями. Але може і виправити ситуацію. Тож завдання цього круглого столу – поговорити про помилки для того, щоби навчитися робити краще.
Суспільство справді потребує більше чути і бачити ветеранів, зауважила перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич, а голова цього парламентського комітету Микита Потураєв вважає, що саме медіа «є тією сферою, де мають задаватися стандарти». Досвід соцмереж – емоційний, а на рівні медіа зайві емоції мають відсіватися задля якісної комунікації і порозуміння.
Наразі в державі діє застарілий закон, який визначає поняття «ветеран» і відповідні державні політики. Нині Міністерство у справах ветеранів України працює над його оновленням, аби його положення відповідали сучасним викликам і потребам, повідомила керівниця відділу взаємодії з громадськими об’єднаннями Єва Арустамян.
Начальниця управління контролю, аналізу та стратегічного розвитку медіарегулятора Маріна Ткачук представила результати спільної роботи Національної ради із представниками громадянського суспільства та правозахисних організацій щодо визначення найбільших ризиків для медіа і викликів для ветеранів, які повертаються до цивільного життя. Ця робота почалася минулого року, і на її основі були сформовані пропозиції Національної ради до критеріїв віднесення інформації до дискримінаційної стосовно ветеранів/ветеранок та учасників/учасниць війни. Вона навела узагальнені недоліки, які найчастіше трапляються в медіа при висвітленні цієї теми, які показують, як не варто робити.
Серед рекомендацій, що допоможуть медіа більш коректно висвітлювати теми, пов’язані з життям спільноти ветеранів(-ок) війни / військовослужбовців(-иць), були названі:
- не поширювати в інформаційному просторі образливих тверджень, некоректних висловлювань та стереотипів за ознакою належності до спільноти ветеранів(-ок) війни/військовослужбовців(-иць) України;
- висвітлюючи життя ветеранів та учасників війни, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій, рекомендується дотримуватись принципів різноманіття та інклюзивності,використовувати людиноцентричний підхід;
- використовувати нейтральну термінологію і не розповідати більше, ніж є насправді;
- утриматись від узагальнень, категоричності та уникати маскувальних слів;
- передбачити емоційний баланс: з одного боку не викликати гіпертрофоване почуття жалю до військовослужбовців, не допускати надмірної драматизації подій і обставин, а з іншого – не героїзувати їх через край, висвітлювати супутні події війни максимально виважено та об’єктивно;
- вживати в матеріалах коректні номінації / термінології.
Рекомендаціями для медіа, особливо військових журналістів, як працювати з пресофіцерами у зоні бойових дій, поділився Ілля Євлаш, речник Повітряних сил Збройних сил України. Він наголосив на таких аспектах:
- бути толерантними та етичними;
- не задавати травмівних запитань;
- не запитувати воїнів про етичну складову у їхній службі.
Він також закликав медіа пам’ятати про необхідність досліджувати, уточнювати інформацію і про потребу бути обережними з повідомленнями про загибель військовослужбовців, щоби їхні родичі не дізнавалися про трагічну подію з медіа. Важливо, крім того, убезпечити військових від будь-якої можливості розкриття їхніх особистих даних чи даних про їхні родини.
Рекомендаціями про те, як писати про ветеранів/ветеранок, чого варто уникати і на чому більше зосереджуватися, поділилася Юлія Пустова, фахівчиня Українського ветеранського фонду. Зокрема, вона звернула увагу на тому, що ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) не є проблемою лише ветеранів і він трапляється не у всіх військових. Тож не варто переносити на усю групу такі узагальнення про можливий стан людей.
Зі свого боку Ольга Вакулюк-Лукашук, практична психологиня, яка із 2014 року працює із військовими, ветеранами і їх родинами, порадила медійникам звернути увагу на 2 напрями, про які можна комунікувати. Ці механізми можуть опанувати і не фахівці-психологи. Ідеться про практику посттравматичного зростання (докладніше про цей метод), яка дає понад 50% позитивних результатів, а також практику активного слухання, що дозволяє краще розкритися співбесіднику і чинить терапевтичний ефект для обох сторін.
Недоліки у висвітлені тем, пов’язаних із ветеранами, військовими і їх родинами, часто пов’язані з тим, що працівники медіа не мають достатніх знань. Тож позитивними практиками, як можна враховувати нюанси комунікації з військовими і ветеранами, як будувати комунікацію на людиноцентричному підході і вбудовувати його у політику організації, поділилися представники Суспільного Анастасія Гудима, «Starlight Media» Яна Гончаренко і «1+1 media» Ольга Захарова. Їхній досвід можуть використовувати і інші медіа, тим паче, що колеги готові активно ним ділитися.
Значну допомогу при формуванні своїх внутрішніх політик зазначені медіа отримали від «Veteran Hub». Керівник його київської філії Гліб Стрижко розповів про принципи роботи хабу, проєкти, які він реалізовує. Досвід ветеранів, яких він об’єднує, є дуже цінним для медіа та суспільства. Консультації з ветеранами, дозволяють медійникам звіритися у коректності подачі матеріалу, допомагають уникати стереотипів і недоречностей.
«Veteran Hub» долучиться до оцінки підготовлених Національною радою пропозицій щодо критеріїв віднесення інформації до дискримінаційної стосовно ветеранів/ветеранок та учасників/учасниць війни. Напрацьовані пропозиції надалі будуть передані органам спільного регулювання, які розроблятимуть кодекси мовлення.
До зустрічі в режимі онлайн приєдналося близько 70 представників медіа, серед яких багато місцевих і регіональних, та громадських організацій.
Робота з і для ветеранської спільноти. Практичний досвід Суспільного, презентація.
Стратегія підтримки ветеранів та ветеранок російсько-української війни, презентація Starlight Media.
