Оновлення медійного законодавства, забезпечення стійкості медіаінфраструктури, протидія російським інформаційним впливам і особливості роботи регулятора – український досвід в умовах війни дедалі частіше стає предметом практичного інтересу для європейських партнерів. А співпраця регуляторів засвідчує важливість спільної інформаційної безпеки Європи. Уже вдруге від початку повномасштабної війни український медіарегулятор приймав делегацію латвійської Національної ради з питань електронних масмедіа (NEPLP), яку цікавлять наші практики.
У складі делегації голова NEPLP Айварс Аболіньш, член Ради Андис Плаканс, голова секретаріату Агнесе Сімсоне, керівниця відділу міжнародного співробітництва та інформаційно-аналітичної роботи Мара Мадара Лусе.
Для Латвії, де значна частина населення є російськомовною, питання захисту інформаційного простору від провокативних впливів, функціювання державної мови та зміцнення національної ідентичності залишаються надзвичайно актуальними.
На прохання латвійських колег Національна рада організувала низку зустрічей із українськими партнерами. Метою було доповнити презентовані раніше у стінах медіарегулятора проєкти з протидії мові ворожнечі та розвитку медіаграмотності практичними кейсами.
Делегація побувала у Міністерстві культури України, де ознайомилася з державними ініціативами з розвитку медіаграмотності, що реалізуються у співпраці з громадським сектором та Міністерством освіти і науки. Дізналися більше деталей про діяльність України в рамках кампанії Ради Європи з безпеки журналістів. Також латвійські колеги ознайомилися з основними напрямами проєкту «Фільтр». Особливий інтерес викликали результати всеукраїнського опитування з медіаграмотності – латвійські представники висловили бажання ознайомитися з анкетами дослідження.
На Суспільному мовнику гості дізналися про організацію роботи телебачення і радіо в умовах війни, зокрема про ведення ефірів під час повітряних тривог та механізми протидії дезінформації, про нові проєкти суспільного мовника, що стартували після повномасштабного вторгнення – як ефірні, так і онлайн. Обговорювалися також питання відповідального висвітлення війни та переосмислення журналістських стандартів у воєнний час. Голова правління Суспільного Микола Чернотицький подякував уряду Латвії за допомогу, завдяки якій мовник зміг зміцнити енергетичну стійкість. У 2022 році за ініціативи Міністерства культури Латвії уряд виділив 559 640 євро на закупівлю генераторів та іншого обладнання для безперебійної роботи Суспільного.
У медіагрупі «ТАВР Медіа» обговорювали взаємодію радіоіндустрії з регулятором, питання мовних квот і обмеження російськомовного контенту, особливості регулювання реклами. У Латвії продовжують працювати російськомовні радіостанції, переважно у східних районах, що межують з рф і де велика частка російськомовного населення. Музичний контент таких станцій орієнтований на відповідну аудиторію, але наповнення зважає на санкційні обмеження – тих виконавців, що потрапили під санкції, заборонено транслювати, натомість інші артисти можуть звучати в ефірі. Заборонені реклама грального бізнесу та міцного алкоголю.
Також латвійські представники відвідали телеканал ICTV, де серед іншого, зустрілися з воєнним кореспондентом каналу Олегом Корнієнком, який поділився досвідом роботи на передовій, пояснив нюанси роботи в прифронтових зонах для іноземних журналістів. Українські медійники запропонували провести низку заходів, аби передати набуті знання латвійським колегам. Говорили й про те, що існує потреба перевизначити, переглянути класику журналістських правил з огляду на те, що відбувається під час війни. Генеральний директор телеканалу Олександр Богуцький подякував за підтримку, яку надають балтійські країни Україні, та наголосив на важливості захисту інформаційного простору.
Нагадаємо, тісна співпраця між Національною радою України та NEPLP триває з 2022 року, коли було підписано Меморандум про взаєморозуміння, який передбачає консультації, обмін досвідом і спільну участь у міжнародних заходах у сфері медіарегулювання. У жовтні 2023 року Національна рада доєдналася до Варшавської декларації. Медіарегулятори Латвії, Литви, Польщі, Румунії та України 4 жовтня у Варшаві підписали Декларацію про співпрацю і взаємну підтримку в боротьбі з дезінформацією. Це підтвердило намір країн-учасниць спільно протидіяти пропаганді, насамперед російській, у суспільствах цих країн.
