8 листопада відбулася друга зустріч, організована Національною радою з метою обговорення особливостей маркування реклами онлайн. Як співставити практичний досвід та потреби і дотриматися вимог законодавства – над цим міркували учасники обговорення: представники медіарегулятора, громадських організацій, медіа та фахівці у сфері реклами.
Член Національної ради Олександр Бурмагін нагадав, що обговорення відбувається для того, щоб визначити, які зміни можна внести до Законів України «Про медіа» і «Про рекламу» та які нюанси у цій царині можуть надалі опрацьовуватися органами співрегулювання.
«Зараз ми можемо змінити закон. І коли в регулятора з’явиться у пріоритетах моніторинг цього питання чи надходитимуть якісь скарги, то це регулювання вже буде змінене на рівні закону, щоб воно було більш відповідним для тих особливостей, які існують в онлайн-медіа і, можливо, не тільки онлайн», – висловився він.
Олександр Бурмагін зауважив, що моніторинг онлайн-медіа стосовно маркування реклами наразі не є пріоритетом Національної ради, тим паче, що поки за такі порушення можна застосувати лише припис. Однак це не означає, що медіа мають порушувати закон. «Режим, коли немає моніторингу і заходів реагування, – дуже тимчасовий. Я би готувався, читав закон. А ми зараз дивимося на закони, щоб дати медіа якомога більше можливості заробляти», – наголосив він.
Під час зустрічі були представлені пропозиції, що їх підготували громадськість і медійники за результатами попередньої зустрічі. Так, директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк запропонувала аналіз матеріалів, які є на ринку, взявши за основу 4 варіанти маркування, наявні у світових медіа. Також були враховані українські реалії. Вона виділила потребу уніфікувати позначки, надавати їх пояснення у футері (щоб читачі мали достатньо інформації про замовні матеріали) і необхідність додати контенту прозорості шляхом розміщення дисклеймерів.
Учасники обговорювали різні види матеріалів – рекламу, спонсорство, статті, що висвітлюють діяльність державних органів і підготовлені відповідно до виграних тендерів, публікації, підготовлені за фінансової підтримки грантодавців тощо. Йшлося про те, чи потрібно їх маркувати з використанням слова «реклама» або ж іншим чином. Обговорювали також питання, чи треба маркувати як рекламу певний контент на власних сторінках компаній у соцмережах, як позначати рекламу на банерах.
З огляду на різноманітність випадків, у тому числі технічного характеру, нам «необхідно іти до більш вишуканого розуміння, що таке реклама і що таке розміщення матеріалів за гроші в медіа», вважає перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль.
За результатами зустрічі було домовлено напрацювати:
- синонімічний ряд у частині третій статті 9 Закону України «Про рекламу» (стосується авторських редакційних матеріалів);
- яким чином прописати в законодавстві норму про визначення органами співрегулювання питання маркування реклами (хоча б частково);
- яким чином прописати, як і де повинні розміщуватися і маркуватися матеріали на замовлення органів державної влади;
- уточнення, що матеріали спонсорства і продакт-плейсменту не потребують додаткового маркування словом «реклама».
Також Національна рада підготує гайд про наявні в чинному законодавстві вимоги щодо різних видів рекламних матеріалів та їх маркування.
Олександр Бурмагін повідомив, що після того, як буде напрацьований проєкт змін до законодавства, з ним ознайомлять усіх учасників цього обговорення. Вони матимуть змогу подати свої зауваження і пропозиції.
Він також сказав про те, що проведення подібних обговорень є хорошою практикою. Національна рада готова і надалі бути майданчиком для дискусій і буде намагатися працювати у такому форматі. Тож, якщо медіаспільнота бачить, що певні аспекти можна вдосконалити чи доопрацювати, регулятор буде радий отримати пропозиції та організувати професійне обговорення.
