Медіа мають бути активними учасниками розвитку медіаграмотності. Саме через них люди отримують інформацію, вчаться розпізнавати маніпуляції та формують критичне мислення. Про це говорив член Національної ради Олександр Бурмагін під час панельної дискусії «Дорожня карта 2030: Інституціоналізація медіаграмотності в освітніх та правових процесах», що відбулася в межах Міжнародної конференції з медіаграмотності ОБСЄ.
«Медіа у сфері медіаграмотності є водночас об’єктом, суб’єктом та інструментом. Цей інструмент може мати різний вплив: допомагати суспільству розпізнавати маніпуляції завдяки критичному мисленню або, навпаки, ставати частиною ІПСО чи дезінформаційної кампанії», – сказав Олександр Бурмагін.
Він нагадав, що після старту медійної реформи у 2023 році Національна рада розробила трирічну стратегію. Одна з її цілей – медіаграмотність суспільства через медіаграмотність медіакомпаній.
За словами Олександра Бурмагіна, регулятор почав цю роботу з дослідження рівня медіаграмотності серед медійників. Результат – 74%.
Тестування охоплювало ключові теми професійної діяльності медіа: етичні принципи, захист дітей, запобігання мові ворожнечі, протидію пропаганді й дезінформації, гендерну рівність, безбар’єрність, інклюзію, фактчекінг і цифрову грамотність. Основний фокус був на роботі з медіа і всіма, хто залучений до створення контенту: журналістами, редакторами, ньюзмейкерами.
Олександр Бурмагін розповів і про практичні проєкти Національної ради у цій сфері. Серед них – семінари з DW Akademie у межах проєкту «MediaFitRe:loaded», інформаційно-освітня кампанія для регіональних медіа з ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика», презентація разом з ОБСЄ Посібника рекомендацій для журналістів і суб’єктів у сфері медіа, дослідження «Свобода слова, медіаграмотність» з Інститутом соціології НАН України та тренінги для регіональних медійників з Радою Європи.
Він також говорив про законодавчу основу для розвитку медіаграмотності. Закон України «Про медіа» вже містить відповідні положення, але їх можна розвивати. Йдеться, зокрема, про механізми звітування, показники ефективності, регулярне оцінювання стратегій і роботу з платформами.
«Платформи сьогодні є одним із головних джерел загроз в інформаційній сфері. Тому це питання має бути частиною подальшої політики у сфері медіаграмотності», – сказав Олександр Бурмагін.
Говорячи про дорожню карту до 2030 року, він виокремив кілька напрямів: медіаграмотність для різних сфер суспільства і вікових груп, урахування наслідків війни, роботу з блогерами та інфлюєнсерами, інклюзивність і безбар’єрність, а також гендерно чутливий підхід у медіа.
Під час дискусії також ішлося про місце медіаграмотності в освіті, цифрових інструментах, університетських програмах і державних стратегіях. Учасники говорили про потребу формувати ці навички з раннього віку, підтримувати якісний контент, працювати з різними аудиторіями та координувати дії держави, громадського сектору, експертів, міжнародних партнерів і бізнесу.
До розмови долучилися представники державних інституцій, освітнього середовища, громадського сектору та медіаексперти. Модерувала дискусію керівниця медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ольга Прокопенко.
Завершив конференцію Петр Мареш, Посол, Спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів в Україні. Він сказав, що медіаграмотність давно вийшла за межі освітньої теми.
«Медіаграмотність – це геополітична необхідність і інвестиція в майбутнє України. Вона не може працювати в одному напрямку: поруч із людиною, яка вміє розпізнавати якісну інформацію, має бути якісна інформація. Український досвід протидії дезінформації та маніпуляціям має стати частиною ширшої європейської дискусії», – підсумував Петр Мареш.
Протягом двох днів учасники конференції говорили про інформаційну стійкість як складову національної безпеки, український медіаландшафт, роль освіти в посиленні інформаційної стійкості, медіаграмотність в епоху штучного інтелекту, гендерну чутливість і захист вразливих груп у цифровому просторі.
Такі конференції важливі для медіарегулятора, бо дають змогу побачити, що вже працює в Україні, а що можна посилити з урахуванням досвіду європейських країн. Це також можливість почути медіа, освітян, громадські організації та міжнародних партнерів, щоб майбутні стратегії відповідали реальним потребам, а не залишалися формальними документами.
За підсумками Міжнародної конференції з медіаграмотності, організованої ОБСЄ, учасники схвалили фінальне Комюніке з рекомендаціями щодо розвитку медіаграмотності та інформаційної стійкості в Україні до 2030 року. Документ містить узгоджені учасниками конференції пропозиції щодо розвитку державної політики у сфері медіаграмотності, імплементації європейського законодавства, інтеграції ШІ-грамотності, підтримки незалежних медіа та міжвідомчої координації. Ознайомитися з повним текстом Комюніке можна за посиланням.
Нагадаємо, у перший день конференції на відкритті виступила голова Національної ради Ольга Герасим’юк. Вона говорила про медіаграмотність як складову стійкості українського суспільства в умовах війни. Також у межах конференції Ольга Герасим’юк зустрілася з Яном Браату, Послом, Представником ОБСЄ з питань свободи медіа. Під час зустрічі йшлося про подальшу співпрацю Національної ради та Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи медіа.
