У Києві відбулася дводенна Міжнародна конференція з медіаграмотності, організована ОБСЄ. Під час відкриття конференції голова Національної ради Ольга Герасим’юк говорила про медіаграмотність як складову стійкості українського суспільства в умовах війни.
Перший день конференції був присвячений інформаційній стійкості, ролі медіа, освіті, штучному інтелекту, захисту вразливих груп у цифровому просторі та розвитку медіаграмотності в Україні. Участь у відкритті взяли представники ОБСЄ, Ради Європи та ЮНЕСКО, українських державних інституцій, медіа та експертного середовища.
Для України ця конференція має практичне значення. Йдеться про захист інформаційного простору, підтримку журналістів, розвиток критичного сприйняття інформації та пошук рішень для роботи з новими технологічними викликами – від штучного інтелекту до алгоритмів цифрових платформ.
Відкриваючи конференцію, Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Браату говорив про те, що війна росії проти України триває не тільки на фронті. Вона входить у домівки, школи, телефони людей, руйнує цивільну інфраструктуру і медіа. За його словами, сучасні технології посилюють дезінформацію, пропаганду і маніпуляції. Часто їхня мета – не переконати людей в одній версії подій, а виснажити суспільство і зруйнувати довіру до фактів.
«Медіаграмотність не має вчити людей, що саме думати. Вона має допомагати ставити правильні запитання, розуміти, як працює маніпуляція, як алгоритми підсилюють обурення, а синтетичний контент стирає межу між справжнім і сфальсифікованим», – акцентував Ян Браату.
Петр Мареш, Спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів в Україні, зауважив, що медіаграмотність уже не сприймається як суто освітня ініціатива. Вона стала стратегічною інвестицією в демократію, стійкість і майбутнє України. Він також сказав, що досвід України потрібен міжнародній дискусії, бо українське суспільство щодня проходить випробування, з якими не стикаються інші країни.
Голова Національної ради Ольга Герасим’юк у своєму виступі сказала, що медіаграмотність – це питання національної стійкості та здатності суспільства протистояти інформаційним загрозам з боку агресора.
Вона подякувала ОБСЄ за партнерство з Національною радою. Ця співпраця поєднує український досвід, сформований під час війни, з міжнародною експертизою та практиками демократичних країн. Для Національної ради важливо, щоб така робота давала медійникам конкретні інструменти.
Одним із таких результатів став спільний «Посібник рекомендацій з медіаграмотності для медіа».
Ольга Герасим’юк також говорила про цифрову безпеку медіа. За даними Інституту масової інформації, з початку повномасштабного вторгнення російські хакери здійснили понад 120 кібератак на українські медіа. Це тільки ті атаки, про які медіа повідомили публічно. Насправді їх набагато більше. У відповідь на ці виклики Національна рада спільно з ОБСЄ, Ситуаційним центром забезпечення кібербезпеки СБУ та Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова розробили рекомендації для медіа з підвищення рівня кібербезпеки.
Цього тижня Національна рада разом із СБУ презентувала результати проєкту з кіберстійкості місцевих і регіональних медіа. За кілька місяців навчання відбулися на 20 регіональних майданчиках для представників 21 області. Близько 450 журналістів і медійників отримали рекомендації щодо захисту сайтів, акаунтів у соцмережах, поштових сервісів і месенджерів.
Про важливість такої співпраці під час конференції говорив начальник Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України Володимир Карастельов.
«Інформаційний фронт зараз не менш важливий, ніж фізичний. Сучасні технології дають змогу створювати контент, який важко відрізнити від справжнього. Тому медіаграмотність – це національна компетенція безпеки, яка допомагає суспільству ухвалювати правильні рішення і протистояти ворожому впливу», – сказав Володимир Карастельов.
За його словами, Україна стикається з багатошаровими загрозами, у яких кібератаки поєднуються з інформаційно-психологічними операціями. Саме тому захист інформаційного простору потребує спільної роботи СБУ, Національної ради, ОБСЄ та медійної спільноти.
«Інформаційний простір змінюється дуже швидко. Дезінформація маскується складніше, а розвиток штучного інтелекту і маніпулятивних технологій робить її розпізнавання викликом навіть для фахової спільноти. Тому медіаграмотність має бути постійною роботою, а не серією разових проєктів», – зауважила голова медіарегулятора.
Ще один виклик – вплив великих цифрових платформ. Ольга Герасим’юк підкреслила, що медіаграмотність не працюватиме повноцінно, якщо алгоритми глобальних платформ продовжуватимуть поширювати дезінформацію. Тому Україні потрібен ефективний діалог із Big Tech на міжнародному рівні. ОБСЄ може стати майданчиком, який допоможе Україні захищати свій інформаційний простір у цій сфері.
Під час панельних дискусій першого дня конференції йшлося про інформаційну стійкість як складову національної безпеки, український медіаландшафт, роль освіти у посиленні стійкості та медіаграмотність в епоху штучного інтелекту.
Конференція продовжилася 3 липня. У програмі другого дня – розмова про гендерну чутливість і вразливі групи в цифровому просторі, а також про Дорожню карту 2030 щодо розвитку медіаграмотності в освітніх і правових процесах.
