Медіаграмотність для суспільства, медійників – це не лише вміння перевіряти факти й розпізнавати маніпуляції, а й здатність протидіяти новим інформаційним загрозам і захищати цифрову інфраструктуру. Дослідження, навчання журналістів, практичні рекомендації та кібербезпека редакцій – основні напрями роботи Національної ради з розвитку медіаграмотності у 2024–2026 роках. За цей час регулятор спільно з українськими та міжнародними партнерами реалізував низку ініціатив, спрямованих на підвищення професійних навичок медійників і посилення стійкості редакцій до інформаційних загроз.
В умовах війни українські медіа щодня стикаються з дезінформацією, маніпуляціями, кібератаками та новими ризиками, пов’язаними зі штучним інтелектом. За таких умов важливо вміти розпізнавати неправдиву інформацію, мати практичні навички для її перевірки та інструменти захисту від цифрових загроз. Тому одним зі стратегічних завдань Національної ради на 2024–2026 роки стало підвищення медіаграмотності суспільства через розвиток професійних навичок самих медіакомпаній.
У 2024 році регулятор провів опитування працівників медіасфери щодо медіаграмотності та професійних стандартів. Тест із 46 запитань пройшли 573 учасники з усієї України. Середній результат становив 73,9% від максимальної кількості балів.
Результати опитування стали одним з орієнтирів для подальшої роботи. Отримані дані стали основою для підготовки Посібника рекомендацій з медіаграмотності та застосування професійних стандартів у медійній сфері, створеного фахівцями Національної ради спільно з медіаекспертами за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України. Він містить практичні поради щодо перевірки інформації, дотримання журналістської етики та підготовки якісного контенту.
У партнерстві з Інститутом соціології НАН України регулятор також долучився до всеукраїнського дослідження «Свобода слова, медіаграмотність». Його результати показали, що 71,8% українців вважають дієвим пошук новин на перевірених ресурсах, проте лише 35% заявляють про можливість регулярно перевіряти справжність фото та відео. Водночас 68,4% опитаних вважають, що штучний інтелект посилює загрози маніпуляцій і неправдивої інформації. Ці дані свідчать про важливість доступу до перевірених джерел, а також наявність навичок критичного оцінювання візуального контенту та розуміння нових інформаційних ризиків.
Важливим напрямом стала безпосередня робота з редакціями в регіонах. У 2025 році представники регулятора в областях провели 169 заходів із медіа, а за перше півріччя 2026 року – ще 67.
Спільно з Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки «Інтерньюз-Україна» Національна рада реалізувала навчальну програму з протидії дезінформації та підвищення якості журналістських матеріалів. Вісім тренінгів охопили понад 220 медійників. Ще 250 фахівців долучилися до семінарів із когнітивних упереджень, організованих у партнерстві з DW Akademie за підтримки Європейського Союзу. Такі програми дали медійникам можливість поглибити знання про механізми поширення дезінформації та чинники, що впливають на сприйняття інформації.
Зосередилися й на цифровій безпеці редакцій. Спільно зі Службою безпеки України за підтримки Програми підтримки ОБСЄ для України Національна рада провела серію тренінгів із кібербезпеки на 20 регіональних майданчиках. До них долучилися близько 450 учасників із 21 області. Медійники отримали практичні рекомендації щодо захисту сайтів, акаунтів, персональних даних і реагування на кібератаки. Цей напрям доповнив роботу з медіаграмотності практичними знаннями, необхідними для захисту редакцій у цифровому середовищі.
Досвід реалізованих програм підтвердив потребу редакцій у практичному навчанні, фахових консультаціях і доступних інструментах перевірки інформації. Для місцевих і регіональних медіа, які часто працюють в умовах обмежених ресурсів і підвищених безпекових ризиків, це має особливе значення.
Національна рада продовжить роботу у сфері розвитку медіаграмотності. Зокрема, зосередиться на розвитку професійних навичок журналістів, протидії дезінформації та ШІ-маніпуляціям, посиленні кіберстійкості редакцій і розширенні співпраці з українськими та міжнародними партнерами. Поєднання цих напрямів має сприяти тому, щоб редакції були краще підготовлені до інформаційних і цифрових загроз та могли й надалі забезпечувати аудиторію якісною і перевіреною інформацією.
Основні результати роботи Національної ради у 2024–2026 роках, реалізовані проєкти та напрями подальшої діяльності – у презентації «Медіаграмотність медіа: від навички до стійкості».
