Голова Національної ради Ольга Герасим’юк взяла участь у засіданні Ради з прав людини, гендерної рівності та різноманіття при Міністерстві закордонних справ України. Засідання було присвячене свободі вираження поглядів, безпеці журналістів під час війни, захисту медійників, які перебувають у російському полоні, та протидії дезінформації.
До обговорення долучилися правозахисники, представники міжнародних організацій і державних інституцій, іноземні дипломати.
Відкриваючи засідання, заступниця Міністра закордонних справ Мар’яна Беца говорила про системне переслідування журналістів росією. Ідеться про викрадення, незаконні затримання, катування, ізоляцію від зовнішнього світу, сфабриковані кримінальні справи та багаторічні вироки.
За її словами, від початку повномасштабного вторгнення росії загинули 132 українські та іноземні журналісти.
«Загибель української журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні стала трагічним свідченням того, що Росія переслідує журналістів саме за їхню професійну діяльність і прагнення говорити правду. Держава-агресор має понести відповідальність за скоєні злочини», – заявила заступниця міністра та додала, що Україна продовжує привертати міжнародну увагу до цих порушень.
Учасників засідання також привітали Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Браату та заступниця генерального директора ЮНЕСКО Марія Габріель, яка виступила у форматі відеозвернення. Вони акцентували увагу на необхідності захищати журналістів, які працюють в умовах війни, а також удосконалювати міжнародні механізми реагування на порушення свободи слова та злочини проти медіа.
У своєму виступі Ольга Герасим’юк нагадала: «Свобода вираження поглядів і безпека журналістів сьогодні є одним із головних маркерів демократії та стійкості суспільства».
Міжнародні інституції дедалі частіше розглядають злочини проти журналістів як загрозу демократичному порядку й міжнародній безпеці. Голова Національної ради акцентувала на тому, що у щорічному звіті «На переломному етапі: свобода преси 2025», представленому на засіданні Керівного комітету РЄ з питань медіа та інформаційного суспільства, російську агресію визначено як найсерйознішу загрозу для журналістів у Європі.
Ольга Герасим’юк закликала міжнародних партнерів не послаблювати уваги до незаконного утримання в неволі журналістів. Ці справи мають залишатися у фокусі міжнародних організацій, дипломатичних переговорів і правозахисних інституцій. Це важливо як для звільнення журналістів, так і для притягнення росії до відповідальності за системне знищення незалежної журналістики на окупованих територіях.
За даними Центру прав людини ZMINA, щонайменше 26 українських журналістів перебувають у російській неволі. Серед них – 17 вихідців з окупованого Криму, переважно кримські татари. Більшість із них засуджені за сфабрикованими обвинуваченнями у «тероризмі», «екстремізмі», «державній зраді» чи «шпигунстві» та отримали вироки від 3 до 26 років позбавлення волі.
Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль повідомила, що місія й надалі фіксує систематичні тортури, сексуальне насильство та інші грубі порушення прав людини щодо незаконно утримуваних українців. За її словами, багаторічні вироки журналістам, зокрема 26 років ув’язнення для Олександра Малишева, є частиною системної кампанії переслідувань.
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик звернула увагу, що частину журналістів після викрадення роками утримують без офіційних обвинувачень. Вона нагадала, що найпоширенішими у таких справах є вироки на 12–14 років ув’язнення, де журналістів тримають у нелюдських умовах: катування, психологічний тиск, штрафні ізолятори, ненадання медичної допомоги, обмеження зв’язку з родинами та етапування до віддалених регіонів росії.
Правозахисник, журналіст і військовослужбовець Максим Буткевич, який сам пережив російський полон, наголосив, що російська влада не розрізняє журналістику та пропаганду. Для неї будь-яка незалежна інформація є загрозою, а журналісти, які працюють поза контролем державної пропаганди, стають мішенню для переслідувань. Особливо це помітно на окупованих територіях, де росія намагається повністю знищити незалежний інформаційний простір.
Під час засідання також ішлося про міжнародну співпрацю у сфері захисту свободи слова і стійкості медіа. Ольга Герасим’юк розповіла про проєкти, які Національна рада реалізує разом із партнерами: підтримку українських медійних ініціатив за участю ЮНЕСКО, проєкт «Стійкість і добробут українських медійних фахівців у воєнний час» ReWell-UMedia, співпрацю з Радою Європи щодо анти-SLAPP законодавства, тренінги для регіональних журналістів у межах кампанії «Журналісти мають значення», а також рекомендації з медіаграмотності та кібербезпеки для медіа.
Вона подякувала міжнародним партнерам за підтримку українських журналістів і медіа та наголосила, що Національна рада відкрита до нових форматів співпраці.
За підсумками засідання учасники домовилися поширити спільну заяву щодо протидії російській дезінформації.
