6 травня під час круглого столу «Український законодавчий пакет щодо протидії SLAPP-позовам: на шляху до узгодження зі стандартами Рада Європи та Європейського Союзу» презентовано пакет змін до законодавства, що мають забезпечити захист громадських учасників, серед яких журналісти, медіа, правозахисники та активісти, від зловживання судовими позовами. У заході взяв участь член Національної ради Олександр Бурмагін.
Круглий стіл організовано Радою Європи у співпраці з Комітетом ВРУ з питань свободи слова, Міністерством культури і ГО «Платформа прав людини».
Судові позови все частіше стають новим способом тиску на журналістів для того, аби вплинути на їхню професійну діяльність. Їх мета – табуювати певні теми, прикрити розслідування, ускладнити роботу настільки, щоби часу на безпосередні обов’язки не залишилося.
«Якщо в буремні 90-ті намагалися закривати рот фізичним способом, зараз можна говорити про більш вишукані способи – це зловживання судовими позовами. Позови проти антикорупційних активістів, проти екологічних активістів, правозахисників стають все більш широкими і все більш цинічними», – зауважив голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Керівниця відділу співробітництва у сфері свободи вираження поглядів Департаменту демократичних інституцій і свобод (Генеральний директорат II РЄ) Аліна Татаренко зазначила, що міжнародна організація «Репортери без кордонів» визнала проблему SLAPP-позовів однією з найбільших загроз свободі слова і свободі медіа. Актуальною ця тема є і для України, де додаткові ризики для свободи слова, медійників і активістів виникають через війну.
Робоча група, що створена при Парламенті, підготувала законодавчий пакет щодо врегулювання цього питання в українському праві. Він врахував рекомендацію Ради Європи CM/Rec(2024)2 та директиву ЄС 2024/1069 і складається з основного законопроєкту і правок до низки кодексів та законів.
Національна рада вважає тему впровадження анти-SLAPP законодавства частиною свого мандату, сказав у своєму виступі Олександр Бурмагін, а тому регулятор і надалі буде приділяти їй значну увагу.
«У світі, де стає все більше насильства, нетерпимості, популізму і різних деструктивних з погляду демократії явищ, медіа, активісти, громадський сектор стають однією з мішеней, адже є однією зі складових фундаменту демократії». Тому вкрай важливо забезпечити їх захист.
Запровадження анти-SLAPP механізмів, матиме наскрізний вплив і на саме медіасередовище, зокрема сприятиме медіаплюралізму, вважає Олександр Бурмагін.
«Коли є розуміння надійного юридичного захисту та наявності дієвих інструментів, це додає впевненості й дозволяє сміливіше порушувати складні та чутливі теми», – сказав він.
Член Національної ради звернув увагу, що після ухвалення анти-SLAPP законодавства значних зусиль потребуватиме його імплементація. І медіарегулятор готовий долучатися до цього процесу комунікаційно, надавати майданчики в регіонах, допомагати своєю експертизою. Він наголосив, що необхідно зробити все, аби не втратити динаміку і синергію у цьому процесі.
Наразі робоча група доопрацьовує подані під час громадського обговорення пропозиції до законодавчого пакету. Уже отримано позитивний висновок щодо цих напрацювань від Ради Європи, очікується оцінка новоствореної законодавчої бази і від ОБСЄ. Наприкінці травня робоча група планує представити остаточну версію законодавчих новел. Після того законопроєкт буде подано до Верховної Ради на реєстрацію.
Пакет законодавчих змін щодо запобігання зловживання судовими позовами передбачає:
- законопроєкт «Про захист осіб, які здійснюють громадську участь від явно необґрунтованих претензій або зловживання судовими процесами», а також зміни до:
- Цивільного процесуального кодексу України;
- Господарського процесуального кодексу України;
- Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»;
- Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»;
- Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»;
- Закону України «Про міжнародне приватне право»;
- Закон України «Про судовий збір».
До робочої групи увійшли представники громадських організацій, академічного середовища, державних і недержавних інституцій, міжнародних партнерів і тих суб’єктів, які надалі будуть впроваджувати нові законодавчі вимоги.
Робота зі створення анти-SLAPP законодавства стала можливою завдяки підтримці Ради Європи. Ця організація упродовж багатьох років надає системну, послідовну підтримку реформам в Україні, за що регулятор їй щиро вдячний.
