Безпека дітей у цифровому середовищі стала головною темою конференції, що відбулася минулого тижня в Осло, Норвегія. Європейські регулятори, експерти та представники країн-членів Європейської аудіовізуальної обсерваторії обговорили, як захистити неповнолітніх від онлайн-ризиків, не обмежуючи їхнього права на інформацію, спілкування і участі у публічному житті. Також в Осло відбулося 75-те засідання Виконавчої ради Обсерваторії, членом якої є Україна. До заходів долучився перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль.
Заходи в Осло організував норвезький медіарегулятор (Norwegian Media Authority, Medietilsynet) в рамках головування Норвегії в Обсерваторії у 2026 році.
Відкриваючи конференцію «Захист неповнолітніх від небезпек в онлайн та відкритому публічному просторі», генеральна директорка Норвезького медіарегулятора (Medietilsynet) Марі Велсанд акцентувала, що захист дітей і молоді в інтернеті став одним із ключових викликів для Європи. Діти дуже рано входять у цифровий простір: у Норвегії 9 із 10 дітей віком 9 – 10 років уже мають мобільні телефони, а половина з них користується соціальними мережами. Онлайн-платформи дають молоді можливості для спілкування, творчості й участі в суспільному житті, але водночас несуть ризики. Тому, за її словами, Європі потрібен комплексний підхід: ефективне регулювання, медіаграмотність і освіта, які допоможуть поєднати право дитини на свободу висловлювання з її правом на безпеку.
Учасники конференції говорили про те, як захистити дітей і підлітків в інтернеті, не закриваючи для них доступ до інформації, навчання, спілкування і громадянської участі. Це один із головних викликів для європейських регуляторів.
«Захист дітей онлайн не є новою темою для Європи, але сьогодні її масштаб і складність суттєво зросли. Якщо раніше головним викликом був шкідливий контент на телебаченні, то нині діти взаємодіють із багатьма платформами, джерелами інформації. Наше завдання – знайти баланс між безпекою дітей, їхнім правом брати участь у цифровому житті та відповідальністю держав, регуляторів, платформ і суспільства», – підкреслила Майя Каппелло, яка зараз виконує обов’язки директора Європейської аудіовізуальної обсерваторії.
На конференції обговорили шкідливий контент, дезінформацію, кібербулінг, мову ворожнечі, маніпулятивні механізми утримання уваги, роботу алгоритмів і проблему вікової верифікації. Увагу приділили й питанням відповідальності цифрових платформ. Адже дитина може формально не мати доступу до певного сервісу, але фактично створити обліковий запис. Платформа може мати правила безпеки, але не завжди забезпечувати їхню реальну дію.
Заступниця керівника юридичного департаменту Європейської аудіовізуальної обсерваторії Софі Вале представила європейські правові рамки захисту дітей у цифровому середовищі, які охоплюють Директиву про аудіовізуальні медіапослуги, Закон про цифрові послуги, Закон про штучний інтелект, Європейський акт про свободу медіа та норми захисту прав споживачів. Вона зазначила, що Директива встановлює вимоги щодо захисту неповнолітніх від шкідливого контенту, Закон про цифрові послуги посилює відповідальність великих онлайн-платформ за ризики для дітей, а Закон про штучний інтелект регулює ризики, пов’язані з алгоритмами, профілюванням і рекомендаційними системами.
У Європі підхід до способів захисту дітей помітно змінюється. Раніше головний акцент був на видаленні окремого шкідливого контенту. Тепер увага – до самих цифрових платформ: як працюють алгоритми, як платформи оцінюють ризики, як перевіряють вік користувачів, які інструменти дають дітям і батькам, чи справді їхні правила захищають неповнолітніх. Вся діяльність базується на регулярних дослідженнях, опитуванні як дітей та підлітків, так і тих, хто взаємодіє з ними протягом дня. Цифровий законодавчий омнібус (система законів і підзаконних актів, що регулюють цифрові платформи і відносини в цифровому просторі) є важливим інструментом впливу на платформи з боку країн ЄС.
Для України ця тема є актуальною та важливою, проте Україна не має такої законодавчої бази і впливу і не матиме до вступу в ЄС. Тим часом українські діти живуть у цифровому середовищі, на яке великий вплив має війна. Вони стикаються, окрім типових онлайн-ризиків, ще й з російською пропагандою, мовою ненависті, травматичним контентом, дезінформацією і спробами знецінити українську ідентичність. Тому безпека українських дітей у медіа – це частина інформаційної безпеки країни.
«Досвід європейців свідчить, що законодавчі інструменти – це лише частина засобів захисту дітей. Не менш важливим є участь багатьох інституцій – суспільних, академічних, регуляторних у скоординованих діях. Вони вимушені визнати, що протидіяти бізнесам світового масштабу, чия задача – заробляння грошей на вразливостях людей, – дуже важко. Саме скоординовані дії можуть захистити молоде покоління. Це – головний підсумок всіх обговорень, де від досліджень на локальному рівні намагаються напрацювати інструменти для всього континенту».
Національна рада працює в цьому напрямі як регулятор і як майданчик для професійної розмови з медіа, експертами, психологами та громадським сектором. Основна увага в цій роботі зосереджена на питаннях створення безпечного контенту для дитячої аудиторії, відповідального висвітлення чутливих тем, недопущення медіатравматизації дітей, протидії стереотипам і розвитку медіаграмотності.
Також минулого тижня в Осло відбулося 75-те засідання Виконавчої ради Європейської аудіовізуальної обсерваторії. Національна рада взяла участь у засіданні як орган, який представляє Україну в ЄАО.
Під час засідання обговорили актуальні питання розвитку аудіовізуального сектору, тенденції європейського регулювання, безпеку цифрового середовища для дітей і молоді, а також подальшу співпрацю між країнами-членами Обсерваторії. Також обговорили концептуальні моменти змін до Аудіовізуальної директиви та процес впровадження Європейського акта про свободу медіа у країнах-членах Ради Європи.
Для України участь у роботі Європейської аудіовізуальної обсерваторії дає можливість бути частиною спільної європейської розмови про майбутнє медіа. І водночас ще й говорити з партнерами про український досвід, роботу медіа під час війни та інформаційні злочини держави-агресора.
