Захист дітей і юнацтва у цифрових медіа – тема, якій була присвячена пленарна сесія другого дня 64-го засідання Європейської платформи регуляторних органів (EPRA). Участь у засіданні взяла голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
Питанням захисту дітей і їхнього досвіду на цифрових майданчиках активно опікуються як у різних країнах, так і на загальноєвропейському рівні. За останні два роки не одна країна Європи і світу ухвалила рішення про вікове обмеження доступу неповнолітніх до соціальних мереж. Проведені соціологічні дослідження засвідчують ризики, з якими діти стикаються онлайн.
Основним обговоренням сесії стала роль медіарегуляторів у захисті неповнолітніх в інтернеті і пошук балансу між необхідними обмеженнями та повагою до прав дітей і молоді. Учасники розглянули правові і практичні проблеми, пов’язані з упровадженням механізмів захисту, зокрема таких, як вікові обмеження та заборони соціальних мереж.
На європейському рівні правила доступу дітей до цифрових платформ, а також відповідальність останніх покликаний врегулювати EU KIDS Act. Його проєкт Європейська комісія представила у вересні. Головна ідея акта – відповідальність платформ за доведення безпечності їхнього продукту і закладення цієї безпечності вже на етапі проєктування.
Цілісний підхід до захисту неповнолітніх, як його презентувала Амелі Лакур, аналітикиня Європейської обсерваторії аудіо та відео, має охоплювати: ресурси (фінансування ініціатив з медіаграмотності), відповідальність платформ (безпечність через дизайн), перевірку віку (зберігаючи приватність), медіаграмотність неповнолітніх (що забезпечує їх захист і підготовку), підтримку і керівництво для дорослих через медіаграмотність.
Під час сесії також були представлені результати звіту «Безпека дітей в Інтернеті: цифрове життя», що охопив два проведені ірландською Комісією з питань цифрових технологій (Coimisiún na Meán) дослідження – дітей та їхніх батьків/опікунів. Його основні висновки свідчать про те, що цифрова участь дітей стала рутиною (74% дітей у віці 9 – 17 років використовують смартфон щодня або майже щодня), водночас із цифровою взаємодією зростають і цифрові ризики. Серед висновків такі:
- діти з інвалідність наражаються на більші ризики в інтернеті;
- функції безпеки платформ корисні, однак не завжди помітні для дітей;
- батьківське посередництво і батьківський контроль пов’язані з безпечнішим онлайн-досвідом дітей;
- є значні відмінності у сприйнятті онлайн-досвіду дітьми і батьками;
- ставлення до потенційної заборони соцмереж неоднозначне тощо.
До розмови про безпеку неповнолітніх в інтернеті та можливі дії для безпечнішого використання онлайн-платформ були також залучені представники молоді, батьківських організацій і цифрових платформ – Google/YouTube і TikTok.
Нагадаємо, у перший день 64-го засідання Європейської платформи регуляторних органів учасники обговорювали проблему зменшення довіри до медіа, ріст споживання новин на відеоплатформах і практичні кроки, яких можуть вжити медіарегулятори для зміцнення цієї довіри.
