2 листопада весь цивілізований світ говорить про припинення безкарності за злочини проти журналістів. Сьогодні, в часи війн, терористичних актів і конфліктів, відзначення Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів є надзвичайно важливим. У цей день щороку світ знову наголошує: злочини проти журналістів не можуть залишатися безкарними.
В Україні з початку повномасштабного вторгнення злочини проти журналістів набувають небаченого масштабу. Зникнення, викрадення, обстріли, поранення, переслідування і залякування журналістів, захоплення та знищення редакцій медіа – невичерпний перелік злочинів, які росія вчинила проти свободи слова в Україні. У цих складних і небезпечних умовах робота журналістів є надважливою, щоби доносити світу правду про те, що відбувається.
За даними Інституту масової інформації, з лютого 2022 року держава-терорист скоїла 540 злочинів проти журналістів і медіа в Україні. За рік і вісім місяців війни загинуло 68 журналістів, зникли – 14, викрадено – 23, поранено – 24. Також за цей час під обстріл потрапили 42 журналісти. Погроз і залякувань зазнали 67 журналістів.
Головне питання для медіарегулятора – як допомогти медіа в умовах війни, зокрема щодо безпеки журналістів. Про важливість і необхідність безпеки журналістів неодноразово говорили члени Національної ради на міжнародних та національних конференціях, заходах і зустрічах.
Сьогодні боротьба з дезінформацією, пропагандою та мовою ворожнечі є однією з надважливих тем українських журналістів. Саме журналісти викривають злочини і доносять правду, часто ризикуючи свої життям. Дуже складна й небезпечна ситуація, пов’язана з діяльністю журналістів, зараз на окупованих територіях, зокрема і в Криму.
Окупаційна влада почала переслідувати журналістів на тимчасово окупованій території Кримського півострова з самого початку російсько-української війни – лютого 2014 року.
За оцінками міжнародної організації Freedom House, рівень свободи слова в Криму з 2014 року за перші три роки впав до одного з найгірших у світі. Півострів у 2017 році отримав 94 бали і увійшов до списку «найгірших з найгірших» територій у світі. Далі ситуація тільки погіршувалася.
Працювати журналістом на окупованому півострові не тільки складно, але й небезпечно. Злочинна окупаційна влада зробила все, щоб півострів залишився в повній інформаційній блокаді. Основними мішенями стали журналісти і громадські активісти. За даними правозахисників, у російському ув’язненні перебувають 15 професійних та громадянських журналістів, які працювали в Криму. Переважна більшість з них – кримські татари.
Національна рада рішуче засуджує будь-які незаконні дії щодо журналістів: затримання, викрадення, перешкоджання їх діяльності тощо. Наголошуємо на тому, що свобода висловлювань, плюралізм думок, незалежність редакцій – це основа свободи слова у демократичному суспільстві.
