
Сьогодні, 20 листопада, у Всесвітній день дитини, Національна рада знайомить із європейським досвідом убезпечення неповнолітніх у цифровому середовищі. У нашій презентації – законодавчі вимоги до онлайн-платформ і захист персональних даних, нові правила, які готує для цифрових сервісів Європейський Союз.
Європейський підхід до захисту дітей в інтернеті змінюється. Поряд із розвитком цифрової грамотності та інструментами батьківського контролю дедалі більшого значення набуває відповідальність самих онлайн-платформ. Вони мають реагувати на порушення, але ще й враховувати потреби неповнолітніх ще на етапі розроблення цифрових сервісів.
Актуальність таких змін підтверджують результати опитування, які Європейська комісія оприлюднила в липні 2026 року. Вони засвідчили значне занепокоєння європейців ризиками для дітей у цифровому середовищі, насамперед онлайн-насильством і сексуальною експлуатацією.

Європейська система захисту дітей у цифровому середовищі ґрунтується на кількох взаємопов’язаних документах. Вони регулюють безпеку онлайн-платформ, захист від шкідливого аудіовізуального контенту, обробку персональних даних та розвиток цифрових компетентностей.

Одним із ключових документів є Акт про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA). Він зобов’язує онлайн-платформи, доступні неповнолітнім, забезпечувати високий рівень приватності, безпеки та захисту дітей.
Зокрема, DSA забороняє показувати неповнолітнім рекламу, засновану на профілюванні з використанням їхніх персональних даних, якщо платформа з достатньою впевненістю знає, що користувач є неповнолітнім. Для найбільших цифрових платформ також передбачені додаткові вимоги щодо оцінювання та зменшення системних ризиків, зокрема тих, що можуть впливати на права дітей та їхнє психічне благополуччя.
Важливу роль відіграє і Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD). Вона передбачає захист неповнолітніх від аудіовізуального контенту, який може зашкодити їхньому фізичному, психічному або моральному розвитку. Відповідні вимоги стосуються як аудіовізуальних медіасервісів, так і платформ спільного доступу до відео.
Таким чином, європейське регулювання охоплює зміст матеріалів, які переглядають діти, а також механізми роботи цифрових сервісів, через які вони отримують інформацію.
У липні 2025 року Європейська комісія оприлюднила рекомендації щодо захисту неповнолітніх відповідно до DSA. Вони визначають практичні підходи, які допомагають платформам створювати безпечніше цифрове середовище для дітей.
Тут увагу приділено захисту персональної інформації та запобіганню небажаним контактам, а також функціям, які можуть впливати на поведінку неповнолітніх. Адже ризики виникають не тільки через сам контент, а й через алгоритми його поширення, механізми рекомендацій та інструменти, що заохочують тривале користування платформами.
Рекомендації ґрунтуються на принципі безпеки на етапі проєктування. Це означає, що захист дітей має враховуватися під час створення цифрового сервісу, а не лише після виникнення проблем.

Зазначені рекомендації не є окремими обов’язковими правовими нормами, однак Європейська комісія використовує їх як орієнтир для оцінювання виконання платформами вимог DSA щодо захисту неповнолітніх.
Наступним кроком у посиленні онлайн-безпеки дітей стала законодавча ініціатива EU KIDS Act, представлена Європейською комісією 17 вересня 2026 року.
Головна ідея – поступово надавати дітям доступ до соціальних мереж відповідно до віку та водночас підвищувати вимоги до безпеки цифрових сервісів.

Запропоновані зміни не обмежуються віковими правилами. Вони також передбачають посилення захисту приватності, обмеження небажаних контактів із незнайомцями, протидію маніпулятивним функціям платформ та додаткові вимоги до ШІ-чатботів і цифрових компаньйонів, доступних дітям.
Важливою новацією є посилення відповідальності найбільших платформ: постачальники таких сервісів повинні будуть доводити, що їхні продукти відповідають вимогам безпеки неповнолітніх.
Наразі EU KIDS Act залишається законодавчою пропозицією. Для набуття чинності остаточний текст має пройти передбачену законодавчу процедуру ЄС.
Попри спільну європейську правову основу, держави застосовують різні механізми захисту неповнолітніх. Одні зосереджуються на технологіях перевірки віку, інші – на віковій класифікації контенту, батьківському контролі та вдосконаленні регуляторного нагляду.
Практичні приклади Італії, Німеччини та Франції демонструють, як ці підходи реалізують на національному рівні.



Ці приклади показують, що ефективний захист дітей в інтернеті потребує поєднання законодавчих вимог, технологічних рішень і діяльності регуляторних органів. Водночас правила мають враховувати вік і потреби дітей, не створюючи необґрунтованих перешкод для доступу до інформації та цифрових можливостей.
Європейські підходи до захисту дітей у цифровому середовищі вивчає і Національна рада в межах проєкту ЄС Twinning «Реформування сфери регулювання аудіовізуальних медіа в Україні відповідно до стандартів ЄС та кращих міжнародних практик».
На зустрічах у межах проєкту розглядали особливості застосування Акта про цифрові послуги (DSA), розподіл повноважень між регуляторними органами та механізми нагляду за онлайн-платформами. Отриманий досвід сприятиме наближенню українського законодавства й регуляторної практики до європейських стандартів захисту дітей в інтернеті.

