У 2025 році жінки вперше переважають у всіх професійних категоріях медіа, але таке домінування не означає гендерної рівності, а радше продиктоване реаліями воєнного часу. Такі дані дослідження «Гендерний профіль українських медіа – 2025», яке третій рік поспіль провели Національна рада та громадська організація «Жінки в медіа». Його результати були представлені 1 грудня у залі засідань медіарегулятора.
Забезпечення рівних можливостей у медійній галузі без урахування належності до статі, а також до інших груп населення: за віковою, релігійною, національною ознаками, за станом здоров’я тощо, – одне з пріоритетних напрямів діяльності Національної ради. Про це сказала, відкриваючи захід, членкиня регулятора Тетяна Руденко.
«Гендерна рівність усередині медіакомпаній є необхідною складовою досягнення культурних та цивілізаційних змін в українському суспільстві, оскільки медіа, які мають пропагувати стратегію різноманітності, включення прав гендерної рівності, мають демонструвати таку стратегію на власному прикладі».
Результати дослідження 2025 року засвідчили поступове, але помітне просування українських медіа у напрямі гендерної рівності. Уперше жінки у цьогорічному дослідженні переважають у всіх професійних категоріях медіа: 57% проти 43% чоловіків.
Жінки частіше багатофункціональні у редакціях, аніж чоловіки. З одного боку, це свідчення більшої гнучкості та високого рівня відповідальності працівниць. З іншого, може означати додаткове навантаження.
«Жінки рулять медіа, але чи це перемога насправді, треба дивитися глибше, тому що ми говоримо не тільки про кількісні показники, а й про якісні. Жінки частіше поєднують більше ролей в редакціях, ніж чоловіки, або посади, які раніше займали чоловіки», – розповіла аналітикиня Зоя Красовська, яка презентувала результати дослідження.
Як і в попередні роки, підвищення кваліфікації та професійне навчання більшою мірою проходять жінки, аніж чоловіки (61% проти 39%).
Водночас залишається «скляна стеля»: жінок все-таки більше серед виконавиць і в них менший доступ до керівних посад і ресурсів впливу. Стабільний і гендерно-віковий розподіл медійників: старші групи більш «чоловічі», а молодші – «жіночі». Залишається низьким рівень інклюзивності у медійних організаціях: жінки з інвалідністю становлять 4% усіх жінок у цих медіа, а чоловіки – 6%. Підтримка ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, на жаль, – епізодична.
Голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко підкреслила роль Національної ради, яка стає все більш відкритою до спілкування з медіа та громадськими організаціями, виконуючи не лише регуляторну функцію, а й просвітницьку та адвокаційну. Вона також уточнила, що цьогоріч до опитування був включений блок, який стосувався технологічно-зумовленого гендерного насильства.
Результати дослідження показали, що онлайн-насильство залишається проблемою, про яку не говорять: 90% медіа заявили, що їм не відомо про випадки гендерно зумовленого онлайн-насильства стосовно працівниць. Водночас дані іншого дослідження, проведеного у 2024 році ГО «Жінки в медіа» та ЮНЕСКО, вказують на кардинально іншу картину – 81% українських журналісток зіштовхувалися з онлайн-атаками. Тож дослідниці припускають, що в редакціях просто не вистачає або довіри всередині колективу, коли жінки можуть повідомити редакції про такі випадки, або інструментів, щоб ідентифікувати, що є формами насильства.
Цьогорічне дослідження відбулося за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ фаза (SFEM-UA)».
«На жаль, за останні десятиліття удосконалилися практики перешкоджання роботі журналістів. Стає все актуальнішою тема онлайн-насильства проти журналістів, особливо журналісток, яке дискредитує не лише їхню професійну діяльність, а й активно впливає на їхнє життя. Стандарти Ради Європи передбачають, що держави-члени РЄ повинні вживати заходів не лише проти фізичного насильства, а й проти погроз, залякування та інших форм тиску, які можуть завдаватися онлайн», – акцентувала Олена Демченко, керівниця цього проєкту (Офіс Ради Європи в Україні).
До відома, дані для «Гендерного профілю» були отримані шляхом добровільного онлайн-анкетування, яке проводилося протягом червня – вересня 2025 року. Загалом було зібрано 245 анкет від медіа, у яких загалом працює 7184 співробітників/-ць. Показники «Гендерного профілю українських медіа – 2025» засвідчили потребу подальшої скоординованості дій держави, громадськості та медіа – задля ефективного впровадження практик гендерної рівності у суспільстві. Гендерний аудит у медіа є у цьому потужним інструментом вивчення, тому цю практику планується продовжувати.
Подивитися презентацію результатів дослідження «Гендерний профіль українських медіа – 2025» можна за посиланням.
Онлайн-трансляцію презентації можна переглянути за посиланням.
