22 червня Інститут масової інформації під час круглого столу оприлюднив проведені на замовлення ГО «Життя» дані дослідження стану соціальної реклами в Україні, а також аналіз законодавства щодо її регулювання. В обговоренні результатів цього дослідження взяла участь заступниця голови Національної ради Уляна Фещук.
Голова правління Центру громадянського представництва «Життя» Андрій Скіпальский зауважив, що це дослідження робилося передусім із метою визначення необхідних ключових змін до чинного законодавства для вдосконалення ситуації з поширенням соціальної реклами і посиленням її ролі у суспільстві. Зокрема, воно було спрямоване на пошук можливостей широкого застосування соціальної реклами, яка підтримує цінності громадського здоров’я та запобігання тютюнопаління.
Як показав аналіз, у чинному законодавстві є ціла низка вад, які стримують розвиток і перешкоджають ефективному поширенню соціальної реклами. Їх наявність визначили у таких трьох ключових напрямах: законодавче регулювання, кошти на створення соціальної реклами та квоти на соціальну рекламу в ЗМІ. Роман Головенко, юрист Інституту масової інформації, який підготував звіт, окреслив ситуацію щодо кожного з них, а також озвучив пропозиції стосовно вдосконалення законодавчого регулювання створення і розміщення соціальної реклами.
Його колега Олена Голуб, керівниця моніторингового відділу ІМІ, додатково представила результати експрес-моніторингу поширення соціальної реклами на вітчизняному телебаченні і на зовнішніх рекламних носіях Києва. Так, на прикладі 9 перевірених загальнонаціональних телеканалів вдалося з’ясувати, що найчастіше соціальна реклама транслюється в ефірі Суспільного мовлення. А з усіх зафіксованих зразків лише 1/6 частина — це соціальна реклама на тему громадського здоров’я. До того ж прихована реклама (комерційна або політична) наявна як на екранах, так і в зовнішньому просторі. На телебаченні її обсяг становить близько третини від усіх соціальних роликів. Серед зовнішньої реклами Києва такої близько 18%.
Ознайомившись із презентацією дослідження, кожен із запрошених спікерів поділився власним досвідом роботи у цьому напрямі.
Уляна Фещук розказала про підтримку, яку Національна рада надавала телерадіоорганізаціям і громадськості, готуючи висновки щодо відповідності певних роликів вимогам до соціальної реклами. Наприклад, у 2017 році за подібними висновками до регуляторного органу звернулися 176 разів. Із них було надано 160 позитивних і 16 негативних висновків. Цього року надійшло 63 звернення, з яких 53 отримали позитивний висновок, а 10 – негативний.
Однак заступниця голови Національної ради зауважила, що останнім часом з’явилися певні маніпуляції. «Наприклад, приходить нам на погодження ролик тривалістю 23 секунди, ми кажемо, що він має ознаки соціальної реклами, і погоджуємо його. Та потім рекламодавці додають до нього 2 секунди з назвою державного органу або прізвище його керівника. І виходить, що це вже не соціальна реклама», — пояснила Уляна Фещук. Саме тому, наголосила вона, потрібне чітке регулювання і внесення змін до закону в частині соціальної реклами.
Аби вирішити цю непросту ситуацію, Національна рада звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Разом із ним було розроблено відповідний проект закону.
«Цей законопроект дозволить чітко виписати критерії, які показуватимуть телеканалам, чи можна використовувати певний ролик як соціальну рекламу», — сказала вона.
Своєю чергою, Вікторія Сюмар, голова профільного парламентського Комітету, у своєму виступі назвала деякі аспекти, які пропонується врегулювати розробленим законодавчим актом.
«Ми вважаємо, що соціальна реклама, яка розповсюджується на замовлення органу державної влади, не повинна містити інформації, яка сприяє формуванню і підтриманню обізнаності, інтересу до певної політичної сили чи партії», — повідомила вона. Така реклама не має стимулювати людей голосувати за певного кандидата, а тому в ній також не повинні звучати конкретні прізвища, принаймні сучасних політиків.
На думку Вікторії Сюмар, законодавчо необхідно закріпити, що висновки стосовно соціальної реклами має надавати саме Національна рада як компетентний орган.
Водночас щодо перспектив ухвалення такого законопроекту, вона сказала, що зараз його буде складно провести у парламенті, оскільки вже стартував виборчий період. Тому особливо потрібна широка підтримка громадськості. І саме наближення виборів говорить про велику необхідність внесення змін у регулювання соціальної реклами, оскільки нечіткістю законодавства вкотре намагатимуться скористатися різні політичні сили.
У підсумку учасники круглого столу згодились, що сьогоднішній стан із розповсюдженням соціальної реклами є незадовільним, і домовились далі працювати над виробленням дієвих механізмів створення і поширення соціальної реклами.
В обговоренні під час круглого столу також взяли участь:
Оксана Романюк, виконавча директорка ГО «Інститут масової інформації»;
Ірина Морозова, директорка комунікаційних програм, неприбуткова наукова організація «Vital Strategies» (США);
Артем Біденко, державний секретар Міністерства інформаційної політики України
Катерина М’ясникова, виконавча директорка Незалежної асоціації мовників та ін.
