Безкарність нападів на журналістів, цифрові загрози, доступ до місць обстрілів і взаємодія з правоохоронцями – ці питання обговорили 5 листопада під час круглого столу «Безпека журналістів та співпраця між медіа і правоохоронними органами», організованого ОБСЄ. У заході взяв участь член Національної ради Олександр Бурмагін. Він акцентував на необхідності ефективного розслідування злочинів проти журналістів і підтвердив готовність медіарегулятора долучатися до спільної роботи задля їхньої безпеки.
До обговорення долучилися представники медіа, правоохоронних органів, Збройних Сил України, державних установ і міжнародних організацій.
Відкриваючи захід, представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Браату наголосив на необхідності посилення співпраці між журналістами та правоохоронцями. Він закликав учасників розробити конкретні рекомендації, які допоможуть своєчасно реагувати на загрози та зміцнити взаємну довіру. Посол розповів і про ініціативи ОБСЄ, зокрема спільні навчання для журналістів і правоохоронців та заходи з підтримки психологічного здоров’я медійників.
Петр Мареш, посол, Спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів в Україні, звернув увагу на фізичні й цифрові загрози, з якими стикаються українські журналісти під час війни. Він зазначив, що злам облікових записів, витоки даних та інші цифрові атаки можуть загрожувати не лише безпеці медійників, а й достовірності інформації, яку вони поширюють. За його словами, журналісти повинні знати, куди звертатися в разі загроз, а правоохоронці – мати чіткі процедури реагування на такі повідомлення.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин звернув увагу на нові небезпеки, з якими стикаються медійники під час війни. Зокрема, позначка PRESS, яка раніше допомагала їх захищати, сьогодні може робити журналістів мішенню для атак. Він порушив питання антидронового захисту та закликав учасників відкрито говорити про проблеми й спільно шукати способи їх вирішення.
Член Національної ради Олександр Бурмагін назвав безкарність нападів і тиску на журналістів однією із серйозних проблем для українських медіа. Він наголосив на недостатній ефективності розслідування таких злочинів, зокрема випадків тиску на журналістів у цифровому середовищі.
За його словами, можливостей медіаюристів та адвокатів не завжди достатньо для захисту журналістів від таких атак. Для встановлення причетних осіб і притягнення їх до відповідальності необхідна активна участь правоохоронних органів, які мають відповідні слідчі повноваження.
Олександр Бурмагін зазначив, що, на його думку, такі випадки охоплюються статтею 171 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Він наголосив на важливості активнішої участі слідчих і прокурорів у розслідуванні таких правопорушень.
«Коли складається враження, що на журналістів можна безкарно нападати, бити й атакувати, це негативно впливає на професійну журналістику», – зауважив представник медіарегулятора.
Під час дискусії учасники обговорили протидію цифровим атакам і дипфейкам, захист персональних даних, забезпечення медійників захисним спорядженням та проведення спеціалізованих навчань для роботи в небезпечних умовах.
Олександр Бурмагін підтвердив готовність Національної ради долучатися до спільної роботи із захисту журналістів та підтримувати відповідні ініціативи.
За підсумками круглого столу учасники підтримали необхідність створення спільних рекомендацій і протоколів взаємодії між медіа, правоохоронними органами, військовими та іншими державними структурами. Вони мають допомогти журналістам безпечніше працювати під час війни, забезпечити своєчасне реагування на загрози та узгодити правила висвітлення подій з урахуванням безпекових обмежень.
