Під егідою Керівного комітету з питань медіа CDMSI, до складу якого входить перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк, а також спільно з ГО «Інститут масової інформації» і Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики 27 серпня Офіс Ради Європи в Україні провів експертну дискусію, присвячену обговоренню змін до Кримінального кодексу, що необхідні для посилення безпеки журналістів. До участі в напрацюванні відповідної редакції законодавства були запрошені провідні фахівці органів державної влади, правоохоронних органів, представники засобів масової інформації, а також юристи, адвокати і судді.
Як показує дослідження «Журналісти під тиском», опубліковане у квітні 2017 року, кількість нападів на журналістів та перешкоджання їхній професійній діяльності зросла у всіх 47 країнах-членах Ради Європи. Також за останні роки в багатьох європейських країнах, зокрема в Україні, було скоєно цілу серію трагічних вбивств журналістів. З огляду на це вирішено відновити роботу над посиленням заходів щодо захисту журналістів, а також притягненням до відповідальності за скоєні стосовно них правопорушення. До того ж, зауважив у вступному слові голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, із наближенням виборів це питання набуває в Україні особливої актуалізації. Вдосконалення окремих норм чинного кримінального законодавства зможе вберегти роботу українських ЗМІ від ймовірного тиску у цей період.
Фахівці ГО «Інститут масової інформації» представили учасникам заходу свій проект змін до Кримінального кодексу України та запропонували спиратись на нього у подальшій розробці спільних напрацювань. Зокрема, однією з їхніх пропозицій було внесення нових статей до Кодексу про адміністративні правопорушення, яке, на їхню думку, допоможе збільшити відповідальність за злочини проти журналістів.
Після тривалого обговорення проблемних аспектів застосування чинного кримінального законодавства запрошеним фахівцям вдалося окреслити ключові напрями роботи. Так, приміром, одним із них названо необхідність створення в органах досудового розслідування окремого підрозділу слідчих, які займатимуться виключно справами працівників ЗМІ. Також неабияк важливо позбутися формальної прив’язки до посвідчення журналіста і загалом прописати в Законі України «Про інформацію» актуальну дефініцію професії журналіста, яка до сьогодні не визначена жодним з українських законів. Крім того, було підтримано пропозицію щодо створення на період виборів в Україні гарячої лінії, на яку б журналісти могли повідомляти про скоєні стосовно них правопорушення. Водночас учасники дискусії зауважили, що для втілення всієї наміченої роботи насамперед потрібно покращити комунікацію між усіма органами державної влади.
Кожне із визначених питань також розглядалося на прикладі європейської практики. Старша спеціалістка проекту Офісу Ради Європи в Україні Галина Смірнова презентувала учасникам дискусії розроблений Керівним комітетом з питань медіа CDMSI проект Посібника з імплементації окремих тем компоненту «Захист» з основними вказівками Рекомендації CM\REC (2016) щодо захисту журналістики й безпеки журналістів та інших медіа-учасників. На прикладі цього документа, що призначений для підтримки національних органів держав-членів Ради Європи, українським фахівцям показали останні розробки щодо можливих варіантів швидкого реагування на виклики, пов’язані зі свободою медіа та безпекою журналістів.
У підсумку всі запрошені фахівці одноголосно згодились, що чинний Кримінальний кодекс України потребує вдосконалення, адже містить цілу низку надмірно формальних положень, що перешкоджають належним чином розслідувати злочини проти журналістів. Також присутні у своїх думках зійшлися, що нова редакція законів має відповідати європейським стандартам і тільки сприяти свободі слова. Учасники дискусії вважають роботу в напрямі захисту вітчизняних журналістів вкрай важливою та виявили готовність надалі співпрацювати над розробкою дієвого кримінального законодавства України.
