1 липня відповідальний секретар Національної ради Юрій Зіневич взяв участь у Четвертому загальнонаціональному форумі «Незалежні суди та вільні медіа: протидія дезінформації» і у своєму виступі докладно зупинився на питанні дезінформації в законодавчому контексті.
Він зауважив, що в чинному законодавстві у сфері медіа не прописано чітких механізмів для унеможливлення дезінформації. Мало того, фактично немає і самого терміну «дезінформація», натомість є поняття «недостовірна інформація». Серед законодавчих прогалин можна назвати і те, що не визначено чітких норм для притягнення телерадіоорганізації до відповідальності за поширення недостовірної інформації, відтак немає і дієвого механізму запобігання поширенню такої інформації. Закон зобов’язує медіа подавати об’єктивну інформацію, однак не подає критеріїв визначення її об’єктивності. Через це фактично завжди рішення Національної ради, ухвалені щодо подібних питань, переходять у судові провадження.
«Відсутність у законодавстві визначених термінів впливає на роботу медіа, і це очевидно всім. І далі так ситуація не може відбуватися без якихось негативних наслідків як для медіа, так і для суспільства», – сказав Юрій Зіневич.
Закон «Про телебачення і радіомовлення» передбачає два варіанти захисту від поширення недостовірної інформації. Це – спростування і право на відповідь. Однак обидва ці способи реалізуються за межами повноважень регулятора.
Юрій Зіневич звернув увагу на те, як медіа можуть використовувати законодавчі норми і ухилятися від відповідальності за поширення недостовірної інформації. Стаття 30 Закону України «Про інформацію» містить перелік підстав, за наявності яких телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за інформацію. Тому часто медіа запрошують в ефір гостей, які, озвучуючи свої оціночні судження, можуть розповсюджувати недостовірну інформацію. Це сприяє поширенню таким суб’єктом інформаційної діяльності однобокого, неправдивого висвітлення певних фактів і вводить в оману телеглядачів чи радіослухачів, подаючи їм викривлену, спотворену інформацію.
З онлайн-медіа ситуація ще гірша, наголосив відповідальний секретар Національної ради, адже в Україні фактично не здійснюється державний моніторинг поширення недостовірної інформації в інтернеті. У разі недобросовісної діяльності онлайн-медіа формально кожен має право подати до суду. Але якщо таке медіа не зареєстроване в Україні, автор неправдивої інформації і власник сайту не відомі, то вжити якісь санкції до такого онлайн-медіа фактично неможливо.
Ще одним прикладом недосконалості чинного законодавства Юрій Зіневич назвав той факт, що мовлення телеканалів і радіостанцій в онлайні не підпадає під жодне регулювання. Тому може трапитися ситуація, коли в ефірі телеканалу чи радіостанції транслюватиметься передача без ознак порушення закону, а версія передачі в інтернеті уже буде з ознаками таких порушень. І Національна рада у цій ситуації жодним чином не може реагувати. Представники ліцензованих телерадіоорганізацій самі зауважують, що частка онлайн-медіа щороку зростає, однак для них немає регулювання. І це створює для інтернет-медіаресурсів значні конкурентні переваги порівняно з телебаченням і радіо.
Юрій Зіневич висловив сподівання, що новий законопроєкт про медіа буде ухвалений і в ньому будуть враховані ці прогалини. Він нагадав, що цим законопроєктом закладається механізм співрегулювання, в рамках якого за участі всіх учасників ринку і представників державного регулятора мають бути напрацьовані критерії визначення дезінформації.
Стосовно побоювань про надмірні повноваження Національної ради закривати онлайн-ресурси Юрій Зіневич зауважив, що таких положень у законопроєкті про медіа немає. «Усі обмеження чи блокування інтернет-ресурсів мають відбуватися через суд. Тобто у Національної ради ніяких повноважень судової системи не буде. Національна рада не стає ані каральним, ані правоохоронним органом. Тому хочу всіх заспокоїти: ніяких можливостей у Національної ради взяти всіх і повимикати як сьогодні немає, так і не буде», – наголосив він.
У своїй діяльності Національна рада використовує ті механізми і важелі впливу, які нині їй доступні. Регуляторний орган широко вивчає досвід Європейської комісії з питань боротьби з дезінформацією, яка створила спеціальний веб-сайт «EU vs Disinformation», де зібрані факти дезінформації. Також Національна рад збирає факти дезінформації, виявлені проєктом Центру медіареформ «Stop Fake». Усі виявлені випадки дезінформації проаналізовані і систематизовані.
«Очевидним є те, що багато із цих кейсів повторюються і є наративами Кремля. Ці факти не просто випадковість або помилка журналіста. Такі фейкові новини працюють на окремі наративи для створення відповідної думки та морфологем про Україну, спотворення історичної правди, надання подіям необхідного змісту і оцінки», – зауважив Юрій Зіневич..
За результатами аналізу і систематизації за змістом і контекстом на сьогодні зібрано 19 таких кейсів основних наративів. Серед них – Росія не є учасником конфлікту в Україні, не є агресором; в Україні у 2014 році відбувся державний переворот і триває громадянська війна; Крим – російський; Україна перебуває під зовнішнім контролем; розпад України та її неминучий крах; Україна – фашистська держава тощо.
Юрій Зіневич повідомив, що із 28 січня по 21 березня, до введення карантинних обмежень, Національна рада зафіксувала 45 випадків подачі інформації з ознаками дезінформації. Моніторинг проводився на всіх телеканалах, однак найбільше ознак дезінформації помічено на каналах «КРТ», «ZIK», «Інтер», «112», «NewsOne». За деякими фактами регулятор уже призначив позапланові перевірки.
«Із тих наявних повноважень, які ми на сьогодні маємо, намагаємося використати все задля того, щоб припинити системне поширення дезінформації серед телерадіомовників, на яких ми маємо вплив за законом. А онлайн-медіа залишаються поза контролем», – підсумував Юрій Зіневич.
Четвертий загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні медіа: протидія дезінформації» організовано Вищою радою правосуддя, Верховним Судом, Радою суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України спільно з проєктом ЄС «Право-Justice» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FNacrada%2Fvideos%2F270542447381538%2F&show_text=0&width=560
