На засіданні 29 жовтня Національна рада затвердила Критерії віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа. Документ визначає ознаки, за якими можна встановити, чи належить діяльність особи, яка поширює масову інформацію в інтернеті, до сфери онлайн-медіа відповідно до Закону України «Про медіа».
Нагадаємо, Критерії розроблено на підставі Закону України «Про медіа», який передбачає їх спільне затвердження Національною радою та органом спільного регулювання. Якщо протягом року з дня набрання чинності Законом такий орган не створено або він не визначив критерії, регулятор має право затвердити їх самостійно. Водночас рішення Національної ради втрачає чинність після набрання чинності критеріями, визначеними органом співрегулювання. Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа створено 10 червня 2024 року, однак станом на липень 2026 року він не визначив відповідних критеріїв, тому Національна рада самостійно підготувала проєкт документа та 9 липня винесла його на місячне громадське обговорення. За його результатами регулятор отримав пропозиції та зауваження від представників медіа, громадських організацій і органів спільного регулювання, які розглянули 2 та 6 жовтня, зокрема під час онлайн-зустрічі з авторами пропозицій. Частину зауважень врахували під час доопрацювання документа.
Критерії розроблено відповідно до пункту 28 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Вони поширюються на суб’єктів у сфері онлайн-медіа, в тому числі і на тих, які не зареєстровані в установленому порядку, а також на заявників, які подали до Національної ради заяву про реєстрацію.
Документ визначає сім критеріїв, за сукупністю яких оцінюється діяльність осіб, що поширюють масову інформацію на власних вебсайтах та/або через облікові записи на платформах спільного доступу до інформації:
- відповідність діяльності цілям та призначенню медіа;
- наявність редакційного контролю;
- регулярність поширення масової інформації;
- публічний характер діяльності;
- наявність постійної назви;
- поширення інформації на власному вебсайті та/або через власні облікові записи на платформах спільного доступу до інформації;
- відсутність сукупності ознак аудіовізуального медіа.
Які ознаки має онлайн-медіа
Критерії допоможуть розмежувати діяльність онлайн-медіа та інших інтернет-ресурсів. Зокрема, основною метою онлайн-медіа має бути поширення інформації для широкої громадськості з метою інформування, розваг або просвіти. Це можуть бути новини про суспільно важливі події, аналітичні матеріали, журналістські розслідування, інтерв’ю, культурні огляди та навчальні публікації.
Водночас сам факт поширення інформації в інтернеті не означає, що ресурс належить до онлайн-медіа. Наприклад, вебсайти й облікові записи, основним призначенням яких є продаж товарів, надання послуг, розміщення рекламних оголошень або висвітлення статутної діяльності організації, не відповідають критерію призначення медіа. Винятком можуть бути окремі частини таких ресурсів, якщо їхньою основною метою є поширення масової інформації та вони відповідають усім установленим критеріям.
Важливою ознакою є редакційний контроль – ухвалення рішень щодо створення або добору, організації та поширення інформації, визначення її змісту й форми перед оприлюдненням. Про його наявність можуть свідчити редакційна політика, зазначення відповідальних редакторів, робота авторів і журналістів, публікація авторських матеріалів, тематичні рубрики та архіви контенту.
Використання автоматизованих інструментів, зокрема штучного інтелекту, саме по собі не виключає наявності редакційного контролю. Визначальною є умова, що остаточні рішення про зміст і оприлюднення інформації ухвалює редактор або інша відповідальна особа.
Критерії також уточнюють, що регулярність публікацій не вимагає обов’язкового редакційного графіка чи мінімальної кількості матеріалів. Тимчасові перерви через технічні причини, сезонність або інші об’єктивні обставини не свідчать про невідповідність цьому критерію.
Публічний характер діяльності передбачає доступ до інформації на загальних умовах. При цьому плата за підписку, необхідність створення облікового запису або тематична спрямованість ресурсу не виключають його належності до онлайн-медіа, якщо відповідні умови доступу однакові для всіх.
Окремо документ розмежовує онлайн-медіа та аудіовізуальні медіа. Для онлайн-медіа основною формою поширення інформації є текстові публікації та статичні зображення. Відео й аудіоматеріали можуть доповнювати такі публікації, а трансляції суспільно значущих подій – здійснюватися в межах інформаційної діяльності. Водночас сервіси, основною метою яких є поширення аудіовізуальних або аудіальних програм за розкладом чи надання доступу до їхніх каталогів, не належать до онлайн-медіа.
Віднесення особи до суб’єктів у сфері онлайн-медіа за цими критеріями не змінює добровільного характеру реєстрації, передбаченого Законом України «Про медіа».
Критерії не застосовуються до випадків поширення масової інформації, які відповідно до частини другої статті 2 Закону не належать до сфери його дії.
