Медіаландшафт, що швидко змінюється, диктує потребу оновлення підходів регулювання медіасфери. Саме тому Європейська Комісія ініціювала перегляд Директиви про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD) – документа, що є основою політики ЄС у сфері аудіовізуальних медіа. До 1 травня зацікавлені сторони можуть висловити свої думки щодо ефективності чинної редакції документа та подати пропозиції стосовно перегляду його норм.
У лютому Європейська комісія оголосила про початок публічних консультацій. Очікується, що оновлення Директиви має призвести до спрощення й адаптації правил аудіовізуальних медіа. Директива і надалі має залишатися головною правовою рамкою для підтримки різноманітного, справедливого, безпечного і конкурентного ринку аудіовізуальних медіа в Євросоюзі і для просування незалежного й культурно різноманітного європейського контенту.
Основні пріоритети при перегляді стосуються:
- оптимізації правил реклами;
- покращення рівних умов для традиційних та нових цифрових гравців;
- посилення захисту неповнолітніх на платформах обміну відео.
Крім того, Комісія вважає важливим сприяти використанню надійних і плюралістичних медіа для боротьби з дезінформацією та іноземними маніпуляціями чи втручанням; прагне забезпечити належну видимість медіапослуг суспільного інтересу і покращити узгодженість AVMSD з іншими законами ЄС, зокрема Актом про цифрові послуги (Digital Services Act) та Європейським актом про свободу медіа (European Media Freedom Act).
Теми, що обговорюються під час консультацій:
- сфера застосування та визначення контенту – чи мають бути правила розширені на всі види аудіовізуального контенту, у тому числі інфлюенсерів та професійних творців контенту;
- захист неповнолітніх в онлайн-середовищі – правила повинні забезпечувати високий рівень захисту дітей і молоді, зважаючи на міжнародний характер найбільш широко використовуваних послуг на вимогу;
- реклама й комунікації – обговорюється уніфікація правил щодо реклами для різних гравців – традиційних телемовників, платформ відео на замовлення, платформ поширення відео та соцмереж.
Низка європейських країн уже скористалися нагодою і подали свої пропозиції щодо змін до Директиви. Так, Нідерланди зауважили, що через стрімке зростання стримінгових сервісів і кількості контенту, створеного користувачами, а також усе більший вплив штучного інтелекту певні визначення й поняття втратили чіткість, а контроль за дотриманням вимог став складнішим. Під загрозою опинилося забезпечення рівних умов конкуренції на конвергентних ринках. Потребують посилення механізми захисту неповнолітніх та кращої узгодженості – правила для онлайн-сервісів.
Бельгійський медіарегулятор звернув увагу на регуляціюмалих європейських ринків. Він вважає за доцільне зберегти можливості адаптації правил AVMSD до національних реалій і водночас врахувати нові суб’єкти і практики. Це дасть змогу модернізувати чинну регуляторну рамку, зберігши основні механізми підтримки місцевого аудіовізуального різноманіття, що є особливо важливими для територій із невеликими мовними ринками, такими як Федерації Валлонія–Брюссель.
До обговорення змін до Директиви про аудіовізуальні медіапослуги запрошені громадяни, органи влади держав-членів, компанії та бізнеси, організації споживачів, неурядові організації, зокрема організації зі свободи медіа, асоціації журналістів та академічні установи.
Для України імплементація AVMSD стала обов’язковою із набуттям статусу країни-члена на вступ до ЄС. Значною мірою положення Директиви враховані в Законі «Про медіа», що ухвалений 2022 року. І, звісно, наша країна стежить за усіма новаціями медіарегулювання в Європейському Союзі, щоби відображати у власному законодавстві нові норми взаємодії гравців на медіаринку задля забезпечення балансу, конкурентоспроможності сектору і належного захисту прав споживачів.
