Євроінтеграція під час війни

03.09.2024

2 вересня у Києві пройшла конференція «Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного мовлення». Захід зібрав представників парламенту, медіаіндустрії та міжнародних організацій. Спікери та учасники говорили про досягнення, проблеми та можливості України на шляху імплементації медійних стандартів ЄС в умовах повномасштабного вторгнення, а також про місце Суспільного мовлення у цьому процесі. Національну раду на заході представляли члени медіарегулятора Олександр Бурмагін та Тетяна Руденко.

«Новини — це не просто інформаційний потік, це важливий елемент демократії, компас для прийняття рішень і наш інструмент впливу на майбутнє. Незалежний, надійний і добре фінансований Суспільний мовник є невід’ємною складовою майбутнього України як незалежної, суверенної, демократичної держави та визначальним етапом на шляху до інтеграції в ЄС», — заявила директорка місії USAID в Україні Джулі Коенен на відкритті конференції.

Представник генерального директорату з питань зовнішньої політики та політики сусідства Європейської Комісії Танел Танг відзначив ухвалення Україною Закону «Про медіа» та перегляд Закону «Про рекламу» в контексті євроінтеграції. Він запевнив, що Єврокомісія ретельно стежитиме за тим, як ці закони будуть реалізовані. Танел Танг підкреслив, що надзвичайно важливо зберегти незалежність Суспільного мовника та гарантувати незалежність національного медіарегулятора, зокрема через забезпечення їх належного фінансування.

Голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа зазначила, що попри реформування державного мовлення в суспільне в Україні, за роки повномасштабного вторгнення спостерігається певний відкат через посилення державного мовлення та появу нових державних каналів. Вона також наголосила на недофінансуванні Суспільного у 2024 році. На думку пані Світлани, необхідно відновити інформаційне мовлення українських телеканалів та забезпечити прозорість у замовленні виробництва серіалів та іншого контенту за державні кошти.

Серед пріоритетів Суспільного мовника на 2024-2025 роки Світлана Остапа виділила збереження і поглиблення довіри, тіснішу взаємодію з суспільством на засадах незалежної та доброчесної журналістики, а також створення впливового контенту. Цей контент має бути спрямований на поширення історичної правди, зміцнення суспільної безпеки та розвиток української культури.

Про підтримку Суспільного мовлення, як в поточній діяльності регулятора, так і при підготовці нових законопроєктів у сфері медіа, розказав член Національної ради Олександр Бурмагін: «Розвиток Суспільного був і є пріоритетом для нашого складу Національної ради. Ми завжди в діалозі, часто разом шукаємо варіанти вирішення задач і обговорюємо зміни до законодавчого регулювання. Ми й надалі плануємо реалізовувати саме такий підхід у нашій роботі».

Також член Національної ради зупинився на потенційних проблемах, пов’язаних з реалізацією в Україні актів ЄС у медійній сфері в контексті незалежності та інституційної спроможності українського медіарегулятора:

«Нові акти ЄС, такі як «Європейський акт Про свободу медіа», в якому зазначено про необхідність забезпечення незалежності як і суспільних мовників, так і регуляторів, так і більш відомі акти про цифрові ринки і про цифрові послуги, з точки зору імплементації мають серйозну проблему. Вона полягає в тому, що без інструментів, які мають країни-члени ЄС, велику кількість зобов’язань складно реалізувати. В першу чергу це стосується діяльності платформ спільного доступу до інформації. Змусити їх дотримуватися будь-яких правил, не маючи важелів впливу, як свідчить і наш досвід, практично нереально. Відповідно ми, як країна-кандидат на вступ до ЄС, потрапляємо в ситуацію, коли взяті на себе зобов’язання, без необхідних механізмів їх реалізації, ми просто не зможемо їх виконати, доти, поки не станемо повноправними членами Європейського Союзу».

Поряд з цим достатньо велику кількість стандартів ЄС з медіасфери, в т.ч. щодо інституційної незалежності і спроможності медійного регулятора, Україна була зобов’язана прописати на рівні свого законодавства, щоб підтвердити статус кандидата, який отримала в 2022-му році. На виконання вимог ЄС рекламне законодавство оновили, Закон України «Про медіа» прийняли, отримали «залік» від ЄС і за півтора роки прийняли декілька рішень, що підважують ту саму незалежність Національної ради.

Так, законами про бюджет уже два роки зупинено всі гарантії медійного закону щодо фінансування регулятора, заробітних плат апарату, членів регулятора, проведення досліджень, створення реєстру медіа. Як наслідок посадові оклади членів в ручному режимі регулюються постановами Уряду, від якого Національна рада має бути функціонально незалежною.

І тому ж Уряду законом про правотворчу діяльність повернули контроль за нормативно-правовими актами медіарегулятора через процедуру їх державної реєстрації в Міністерстві юстиції. Хоча останнє і відкладено на рік після закінчення воєнного стану, але у випадку набрання чинності може призвести до колапсу в діяльності Національної ради, оскільки всі акти, які за два роки реформи напрацював регулятор, стануть «у чергу» на державну реєстрацію.

Ще є законопроєкт «Про адміністративну процедуру» та проєкт Кодексу про адміністративні проступки, які можуть зламати логіку всіх процедур із Закону України «Про медіа» і вирізати з нього всю частину, яка стосується відповідальності для медіа за порушення закону про медіа.

Попри ці виклики, представник медіарегулятора висловив думку, що Україна здатна продовжувати реформи і під час війни, хоч це часто вимагає і надзусиль. Проте необхідно більше взаємодії і кращий рівень взаєморозуміння між усіма ключовими гравцями. Щоб одна реформа, яку вимагає ЄС, не руйнувала іншу. І можливо, в покращенні цих процесів, як арбітр, може зіграти позитивну роль саме Єврокомісія.

Запис конференції можна переглянути на ютуб-каналі Центру демократії та верховенства права.

Проведення конференції стало можливим завдяки допомозі американського народу, наданій через проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews Network.


Перейти до вмісту