Відбулася друга онлайн-зустрічі в рамках сесії «Правила поширення аудіовізуального контенту в цифровому середовищі» третього компоненту проєкту Twinning. Під час зустрічі фахівці Національної ради ознайомилися з основними положеннями Регламенту про прозорість і таргетування політичної реклами (TTPA). Документ запроваджує єдині вимоги до політичної реклами в аудіовізуальних медіа й онлайні, зобов’язує чітко маркувати такі матеріали та розкривати інформацію про замовника, бюджет і способи таргетування.
Регламентом про прозорість і таргетування політичної реклами (TTPA) ЄС встановлює нові правила гри для політичної реклами – від класичних роликів на телебаченні до таргетованих оголошень у соцмережах. Вони мають забезпечити повну прозорість таких повідомлень і стати додатковим захистом від маніпуляцій та іноземного втручання, що особливо актуально для України. З жовтня 2025 року всі політичні оголошення в ЄС мають бути чітко марковані та супроводжуватися прозорими повідомленнями про замовника і ключові параметри кампанії.
Представники італійського AGCOM та грецького NCRTV розповіли про те, що в Регламенті акцент зроблено на так званій «issue-based» рекламі – платних повідомленнях щодо суспільно значущих тем, здатних впливати на виборців і хід політичних процесів, навіть без прямої згадки партій чи кандидатів. Саме такі інструменти, зауважили експерти, дедалі частіше стають каналом маніпуляцій і зовнішнього втручання в демократичні процедури. Реклама, побудована на суспільно значущих темах (issue‑based ads) з прихованим політичним підтекстом, виявилася найсерйознішим викликом для європейських регуляторів. Учасники зустрічі на конкретних прикладах – від антивакцинних кампаній часів пандемії до історій про використання блогерів у Румунії для просування проросійських наративів – показали, як такі оголошення можуть непомітно змінювати громадську думку і впливати на результати голосувань.
Обговорення було зосереджене на тому, як підходи TTPA можуть бути враховані в українському законодавстві. Йдеться про розширення розуміння політичної реклами, охоплення онлайн-платформ та інфлюенсерів, а також запровадження дієвих механізмів прозорості й моніторингу.
Для Національної ради це означатиме посилення ролі в нагляді за політичною рекламою в цифровому середовищі. Потрібно буде розробити процедури взаємодії з платформами та адаптувати європейську практику, зокрема, ведення репозиторіїв (сховище або сервер) політичних оголошень і використання стандартів прозорості, які вже діють у державах-членах ЄС.
Імплементація підходів TTPA для медіарегулятора є можливістю поєднати європейські стандарти прозорості з уже набутою практикою протидії дезінформації, зокрема в онлайн-середовищі.
Під час наступної зустрічі учасники Twinning-проєкту обговорюватимуть Акт про цифрові послуги (DSA) та його взаємодію з Європейським актом про свободу медіа та Регламентом про прозорість і таргетування політичної реклами. Європейські колеги розкажуть як вимоги DSA до великих платформ можуть посилити захист від непрозорої політичної реклами та інформаційних маніпуляцій.
