Медіарегулятор провів гендерний моніторинг контенту телемарафону на основі оновленої методології, що враховує контекст війни. Із 15 по 18 грудня проаналізовано по 2 слоти кожного із шести телеканалів медіагруп, що працюють у марафоні, – Національної суспільної телерадіокомпанії України, «РАДА», «Starlight Media», «Inter Media Group», «1+1 Media», «Ми – Україна». На основі аналізу сформовано рекомендації для медіа щодо уваги до гендерних питань і їх впливу на активізацію суспільства для протидії збройній агресії рф.
Загалом було проаналізовано 394 сюжети без урахування повторів. Отримані результати не можуть претендувати на повноцінну репрезентативність, однак вони дають змогу зрозуміти тенденції, характерні для українського телебачення в контексті порушеного питання.
Під час моніторингу ознак толерування гендерного насилля та дискримінації (сексизму) не зафіксовано. Найбільше серед опрацьованих сюжетів – 278 – гендерно нейтральні. За шкалою оцінювання від -3 до +3 балів вони отримали 0 балів.
Водночас 6 сюжетів були з високим рівнем гендерної збалансованості і отримали оцінку +3. 19 сюжетів – були середнього рівня гендерно нестереотипними (+2) і ще 74 – помірно гендерно нестереотипними (+1).
17 сюжетів класифіковані як пoмipно гендерно стереотипні (-1 бал), а сюжетів середнього і високого рівнів гендерної стереотипності (-2 і -3 бали) не зафіксовано.
Усі медіагрупи використовували фемінітиви. Із загальної кількості сюжетів – 394 – 91 сюжет містив принаймні по 1 фемінітиву. Водночас виявлені дві тенденції:
- більшість сюжетів – нейтральні до фемінітивів (265 сюжетів);
- сюжетів із використанням фемінітивів (91 сюжет) приблизно у 7 разів більше ніж сюжетів із нефаховою гендерно непаритетною лексикою (13 сюжетів).
Найчастіше фемінітиви вживали «1+1», найрідше – «ICTV». Прикладом невживання нефахової лексики стала Inter Media Group.
Поширеною помилкою у сюжетах телемарафону є неправильне називання. Під час гендерного моніторингу зафіксовані прояви дискримінації людей переважно середнього віку, особливо чоловіків-військовослужбовців і жінок-військовослужбовиць. Так, на позначення захисників і захисниць Вітчизни різного віку журналісти часто вживають лексему «хлопці». Однак вживання некоректної лексики сприяє ейджизму (дискримінації за ознакою віку) та сексизму (дискримінації за статевою ознакою).
Серед тем сюжетів телемарафону переважає тема війни та її наслідків. Загалом воєнна тематика може бути традиційно забарвлена гендерними упередженнями і сприяти посиленню гендерних стереотипів. Натомість збалансоване відображення гендерних ролей додає людського виміру матеріалам медіа і більшою мірою відображає реальність.
У сюжетах марафону були проаналізовані такі теми задля аналізу стереотипності їх висвітлення:
- гендер і професії війни;
- постраждалі від війни;
- прояв емоційності та врахування ментального здоров’я;
- жінки-лідерки та керівниці;
- жінки та чоловіки – активісти в громадянському суспільстві;
- волонтерство та гуманітарна допомога у контексті війни;
- жінки та полон;
- жінки та насильство в умовах війни;
- повернення жінок з фронту;
- вшанування пам’яті загиблих військовослужбовиць;
- участь військових ЛГБТІК у війні з агресором.
У сюжетах відзначено такі аспекти: жінки представлені як повноцінна частина ЗСУ, поліції, ДСНС, Державної прикордонної служби; наявні приклади мотивуючої поведінки жінок, показ чоловіків як постраждалих і їхня емоційність, переживання та сльози, які раніше стереотипно були табуйовані. Учасниками сюжетів були чоловіки і жінки – активісти, здебільшого волонтери. А саме волонтерство зображується не тільки як дотичне лише до війни, але й таке, що має суто соціальне спрямування – реабілітація, опіка, яка здійснюється і за участі чоловіків (соціальна тематика стереотипно вважається сферою залученості жінок).
Важливими для суспільства є матеріали про підтримку жінок, котрі постраждали від домашнього насильства. Через повномасштабне вторгнення ця тема відійшла на другий план, однак вона не може бути ігнорована.
Перспективними можуть бути також теми, які не були зафіксовані в матеріалах марафону під час моніторингу, зокрема: сексуального насильства над чоловіками, пов’язаного з війною; повернення жінок із фронту та їх потребу в реабілітації; вшанування пам’яті загиблих військовослужбовиць; служби ЛГБТІК-військових.
Аналіз матеріалів виявив таку тенденцію: у сюжетах, оцінених як гендерно нестереотипні (оцінка від +1 до +3), більшістю авторів та/або кореспондентів були жінки. А в гендерно стереотипних сюжетах (з оцінкою -1) серед авторів сюжетів та/або кореспондентів переважали чоловіки.
Жінки традиційно недостатньо представлені серед експерток та учасниць сюжетів, однак вони переважають серед авторів.
Загалом результатами моніторингу Національної ради виявлено, що в редакційній політиці усіх мовників, які ведуть загальнонаціональний інформаційний телемарафон «Єдині новини», врахований гендерний аспект.
Враховуючи дані моніторингу, а також Резолюцію 1325 «Жінки, мир, безпека» РБ ООН від 13 жовтня 2000 року і План, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів від 28 жовтня 2020 року № 1544, на період до 2025 року (на виконання Резолюції 1325 «Жінки, мир, безпека»), виокремлено низку рекомендацій для медіа.
Зокрема, їм доцільно звертати увагу на такі аспекти:
- Закріпити у редакційних статутах положення про необхідність врахування гендерної складової у роботі медіа або вчинити рівноцінні дії.
- Збалансувати співвідношення учасниць та учасників сюжетів, оcобливо в тематиці «війна, оборона, безпека».
- Забезпечити представництво жінок-експерток у різних тематиках, особливо у темі війни.
- При титруванні і називанні власних працівників та експертів використовувати фемінітиви і обмежити використання гендерно непаритетних та особистісних звертань до них.
- Уникати виразу «наші хлопці» про військових, натомість більш фахово можна використовувати «наші військові/воїни/захисники і захисниці» (коли мається на увазі жінок у т.ч.).
- Враховувати, що відображення повної і паритетної участі жінок на всіх рівнях прийняття рішень (політична, економічна діяльність, армія, органи силові й правопорядку) сприяє заохоченню більшої участі жінок у цих видах діяльності.
- Розширювати участь жінок у процесі редакційної роботи над сюжетами й випусками новин.
- Проводити гендерні експертизи і розвивати навчально-освітні програми, які б інформували редакційні команди про актуальні гендерні виклики та перешкоди.
- Звертатися до компетентних державних органів, профільних організацій стосовно отримання інформації чи роз’яснень з питань у гендерній тематиці, що сприятиме висвітленню гендерних аспектів у сфері медіа.
- Пам’ятати про необхідність інформувати про соціальну допомогу, яку постраждалі від війни жінки, чоловіки і діти можуть отримувати на території України та/або за кордоном.
- Пам’ятати про необхідність інформувати про доступ до медичних послуг і психологічної допомоги для травмованих осіб (жінки, діти, чоловіки), осіб, які постраждали від війни.
- Враховувати потребу інформування суспільства про доступ до медичних послуг для дітей під час воєнних дій.
Гендерно нестереотипний, несексистський і збалансований щодо гендерних ролей контент є продуктивним прикладом для різних гендерних та вікових категорій громадян задля їх активізації з метою досягнення перемоги над загарбниками, відбудови зруйнованої інфраструктури та економіки держави.
Дотримання гендерного балансу в ефірі телемарафону «Єдині новини»: моніторинг Національної ради 15-18 грудня 2023 року:
