Окупант витрачає значні ресурси для продукування дезінформації про Україну, зокрема щодо європейської інтеграції нашої держави. Лише за останні півтора року таких неправдивих публікацій було поширено майже 250 тисяч. Такі дані прозвучали під час конференції «Право на правду: нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни», організованої Суспільним мовленням.
Участь в обговоренні взяли представники Європейського Союзу, Ради Європи, ОБСЄ, Верховної Ради України, державних інституцій, медіа та експертного середовища. Серед учасників – пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, голова Національної ради Ольга Герасим’юк, член регулятора Олександр Бурмагін, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та представники Суспільного мовлення.
Про масштаби російської дезінформації щодо вступу України в ЄС говорила Катаріна Матернова. За її словами, російська сторона інвестує значні ресурси на продукування контенту, який створює «видимість правди». При цьому європейська інтеграція України – це не лише наближення законодавства до норм ЄС, а й практичне утвердження свободи слова, свободи медіа, доступу до інформації, прозорості та незалежної роботи журналістів.
Водночас Матернова відзначила прогрес України у сфері свободи преси: у Всесвітньому індексі свободи преси країна за рік піднялася з 62-го на 55-те місце серед 180 держав.
Голова Національної ради Ольга Герасим’юк запропонувала подивитися на тему конференції ширше – через саме поняття «права на правду».
Вона наголосила, що це не метафора, а термін, який використовується в міжнародному праві у контексті порушень прав людини. У первісному значенні він стосується права людини знати правду про злочин, скоєний щодо неї, та отримувати повну інформацію про обставини такого порушення. Водночас у сучасному інформаційному середовищі це поняття набуває ширшого значення.
«Сьогодні цей термін став ще більш охопним, бо в епоху фейків, епохи дезінформації та штучного інтелекту йдеться про право знати реальні факти, а не згенеровані вигадки і інтерпретації», – зазначила Ольга Герасим’юк.
За її словами, стрімкий технологічний розвиток уже суттєво змінює медійний та інформаційний простір, і зупинити цей процес неможливо. Натомість суспільство, держава та медіа мають бути готовими відповідати на нові виклики.
Саме цим значною мірою пояснюється поява нових європейських регуляцій. Йдеться, зокрема, про Європейський акт про свободу медіа (EMFA), Закон про цифрові послуги (DSA), Закон про цифрові ринки (DMA), європейські підходи до протидії SLAPP, рекомендації Ради Європи та нові напрацювання щодо штучного інтелекту. Окремим актуальним питанням залишається визначення підходів до діяльності блогерів та інфлюенсерів.
Ольга Герасим’юк наголосила, що Україна не стоїть осторонь цих процесів. Національна рада вже має власний досвід роботи з новими технологіями: регулятор спільно з партнерами розробив рекомендації для медіа щодо використання штучного інтелекту, працює з європейськими партнерами і застосовує отримані практики у своїй роботі.
Про зміни європейського регуляторного поля говорили й під час окремої дискусії конференції, модератором якої виступив член Національної ради Олександр Бурмагін. Учасники розглядали нові європейські правила та підходи до медіа, цифрових платформ, захисту журналістів від зловживань судовими позовами та використання штучного інтелекту.
При цьому для України питання європейських стандартів має особливий вимір: їх потрібно впроваджувати в умовах повномасштабної війни, коли інформаційне середовище одночасно зазнає технологічного, дезінформаційного та безпекового тиску.
Окремі панелі конференції стосувалися вимірювання медіаспоживання та розвитку ринку, безпеки журналістів, ролі Суспільного мовлення. Йшлося про те, як технологічні зміни впливають на довіру до інформації, журналістські стандарти та роботу редакцій, і які підходи необхідні для відповідального використання ШІ в медіа.
У підсумку обговорення вийшло далеко за межі питання про те, якими мають бути нові правила для медіа. Конференція стала майданчиком для фахового діалогу про те, як у нових технологічних та безпекових умовах поєднати свободу слова, право суспільства на достовірну інформацію та захист демократичного інформаційного середовища. Для України ця дискусія безпосередньо пов’язана і з європейською інтеграцією, і з необхідністю протистояти масштабним інформаційним атакам.
І відповідь на цей виклик потребує не лише нових законів. Як наголосила Ольга Герасим’юк, необхідна координація держави, медіа та громадянського суспільства – щоби правила, які створюються у відповідь на нові загрози, справді працювали.
Захід організовано Суспільним мовленням, Центром демократії та верховенства права і Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики завдяки Програмі підтримки ОБСЄ для України та проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ФазаІІ».
