25 травня в Національній раді відбулася чергова нарада із представниками громадського сектору, державних інституцій, експертами з метою подальшої роботи над критеріями віднесення інформації до такої, що розпалює ворожнечу. Цього разу обговорення стосувалося поширення в медіа фобії і ненависті щодо кримськотатарського народу. Воно відбулося за участі голови Національної ради Ольги Герасим’юк, першого заступника голови Валентина Коваля, відповідальної секретарки Олени Ніцко, члена медіарегулятора Максима Онопрієнка, працівників апарату Національної ради, представників Уповноваженого з прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Кримські татари сьогодні на другому місці після українців за кількістю спрямованої на них мови ворожнечі в російських ЗМІ. Часто наративи російської пропаганди потрапляють в український медійний простір, їх підхоплюють і поширюють українські медіа. Щоби краще розуміти контекст, налагодити співпрацю і напрацювати дієві механізми вирішення цієї проблеми, Національна рада запросила до обговорення представників кримськотатарського народу.
Росія сьогодні повторює фактично те саме, що зробила після Другої світової війни, коли навішала на кримських татар ярлик зрадників і поплічників фашистів. Тільки тепер нацистами називають українців, сказала у вступному слові Ольга Герасим’юк. Національна рада, працюючи над упровадженням медійної реформи, велику увагу приділяє питанню недискримінації і недопущенню мови ворожнечі в медіа, адже новий Закон «Про медіа» розширив перелік ознак, за якими ці явища будуть оцінюватися і отримуватимуть жорстку реакцію регулятора. Він передбачив відповідальність за поширення мови ворожнечі за національною, расовою чи релігійною ознакою і визначив такі порушення грубими.
«Ми дуже зацікавлені у співпраці з вами, щоби ми могли, працюючи потім зі скаргами, заявами, явищами, з якими будемо стикатися, звіряти з вами, наскільки ми правильно оцінюємо, чи це порушення; як правильно працювати з медійним середовищем, щоб вони розуміли ці явища. – сказала вона. – Роль українських медіа – щоби ми розлучалися з різними історичними чи створеними стереотипами».
Таке обговорення є дуже важливим і потрібним на тлі війни і напередодні звільнення окупованих територій, зауважив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Російські окупанти намагаються контролювати суспільство не лише на окупованих територіях, але і вносити чинники розладу для тривалого використовування в Україні.
«Дуже важливо, щоби засоби масової інформації в Україні об’єктивно відображали все те, що відбувається в суспільстві, уникали таких моментів і не вносили складнощі в порозумінні між людьми», – сказав він. На думку Рефата Чубарова, ця зустріч покладе початок низці заходів у різних форматах, внаслідок яких «ми ще більше готуватимемо суспільство задля більшого порозуміння всередині».
Українці і кримські татари є основними мішенями наративів російських засобів, коли вони ширять свою пропаганду. Про це свідчать результати аналізу, який із 2014 року разом із колегами проводить кандидатка психологічних наук, директорка ГО «Інститут психолінгвістичних досліджень» Юлія Крилова-Грек. Вона акцентувала на тому, що мова ворожнечі щодо кримських татар є здебільшого прихованою або маніпулятивною, тоді як до українців – прямою із закликами до знищення і геноциду. Водночас тенденції у мові ворожнечі щодо кримських татар дуже схожі з тими, які мали місце щодо українців. Вони свідчать про те, що приховані і маніпулятивні висловлювання через певний час можуть перетворитися у неприховану агресію. Нині фреймовим наративом російських засобів є «кримські татари – мусульмани – екстремісти – терористи».
Керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Євген Бондаренко звернув увагу на те, що наше суспільство мало знає про корінні народи, чим вони відрізняються, а це породжує появу фобій щодо них. Уявлення щодо кримських татар також сформоване на певних стереотипах. На його переконання, не варто коментувати російські пропагандистські наративи. Краще натомість пропонувати власні, які би формували українське інформаційне поле.
Сприяти порозумінню і формуванню української адженди в медіапросторі найкраще можна за допомогою художніх емоційних засобів, поділився директор державного підприємства «Кримський Дім», режисер, військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв. Сьогодні створено вже багато історичних, художніх, освітніх фільмів, саме через такий продукт доречно формувати культурологічний і світоглядний дискурс в Україні.
Султаніє Зейнідінова, голова ГО «Маріфет», зауважила на тому, що Крим в українських медіа часто зображують «дуже плоско: Ластівчине гніздо» – пахлава – море». Також дуже люблять повідомляти про бавовну, однак майже не чути інформації про затримання кримських татар тощо. Цей перекос необхідно виправляти.
Учасники підтримали, що найбільше уваги до кримськотатарського контексту в ефірі медіа приділяють 18 травня – у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Вони говорили про те, що можна не лише використовувати інші дати – історичних подій, релігійних свят, а й погодилися, що тема корінних народів має бути постійно в полі зору медіа.
Під час обговорення також зачепили тему якісної роботи журналістів, оскільки вони не завжди належно реагують на висловлювання запрошених гостей, що можуть певним чином грати на руку російській пропаганді. «Спираючись на можливості українських ЗМІ ми вбиваємо в голови українських громадян оці наративи, які чітко викликають ненависть до кримських татар. А звідси ми блокуємо можливості вирішення тих питань, які є дуже актуальними для сьогодення і завтрашнього дня Криму – який він буде», – акцентував Рефат Чубаров.
Зі свого боку Ольга Герасим’юк висловилася про те, що якісна журналістика – це журналістика джерел. А тому журналісти повинні цікавитися даними, джерелами, шукати підтвердження тих думок, якими часом легко діляться експерти. Національна рада зацікавлена провадити просвітницьку роботу з медіа, щоб доносити до них ті проблемні питання, які озвучують учасники цієї та інших подібних нарад.
На думку Валентина Коваля, допомогти навчити журналістів можна було би на тренінгах. Такі заходи часто організовують для своїх працівників медіагрупи, тож обрані кримськотатарським товариством спікери могли б розповісти медійникам про цю проблематику і допомогти краще помічати пропагандистські твердження.
Олександр Дяченко, начальник контрольно-аналітичного управління Національної ради, зосередився на спільних кроках, які можуть бути реалізовані регулятором спільно з представниками кримськотатарської громади. Це – допомога у напрацюванні критеріїв щодо інформації, яка є образливою і дискримінаційною; повідомлення про помічені в медіа порушення з експертною думкою, щоб регулятор міг на них реагувати, а також робота з медіа, щоб дати їм підказку, як російські пропагандистські наративи потрапляють до них, які вони є і чому їх не варто повторювати.
Упродовж двох тижнів Національна рада збиратиме від учасників наради пропозиції. Вони ляжуть в основу майбутніх актів, які розроблятимуться в тому числі спільно з органами співрегулювання.
