Національна рада за підтримки секретаріату Європейської платформи регуляторних органів (EPRA) провела опитування європейських медіарегуляторів щодо застосування ними санкцій проти ЗМІ держави-агресора. Проведений аналіз засвідчує потребу подальших консультацій для недопущення поширення контенту цих ЗМІ.
17 медіарегуляторів європейських країн відповіли на запитання Національної ради щодо того, як у них на практиці реалізовані санкції Європейського Союзу до російських пропагандистських засобів масової інформації. Ось кілька проблем, які виявлені за результатами вивчення цього питання.
Проблема 1. Великі цифрові платформи, такі як YouTube, Facebook, TikTok, X, Telegram, не реагують на звернення медіарегуляторів країн-членів EPRA. Регулятори інформують цифрових гігантів про доступні на їхніх платформах підсанкційні канали або ж контент, вироблений особами, до яких застосовані санкції, однак відповіді отримують вкрай рідко. Тобто більшість членів EPRA відзначили, що дії платформ у відповідь на звернення не є задовільними, вони недостатньо швидкі та не є належними.
Проблема 2. Можливість реєстрації ЗМІ держави-агресора (юридичних чи фізичних осіб) у країнах Європи, які не є членами ЄС. Там вони можуть вести свою економічну діяльність, а також діяльність зі створення та поширення контенту. У такий спосіб російська дезінформація може поширюватися в ЄС у транскордонний спосіб, оминаючи санкції.
Проблема 3. У країнах ЄС не визначений механізм реалізації щодо контролю та нагляду за поширенням контенту, який є продуктом діяльності підсанкційних ЗМІ. Санкції ЄС не передбачають обмежень і контролю за поширенням контенту підсанкційних медіаосіб. Вони спрямовані проти економічної та фінансової діяльності юридичних та фізичних осіб держави-агресора. Тобто санкції не накладають прямих зобов’язань на органи регулювання медіа щодо нагляду за контентом ЗМІ, які потрапили під заборону мовлення, трансляції і розповсюдження. Через це такий контент вільно поширюється через соцмережі, платформи спільного доступу тощо. Водночас саме контент створює найбільшу загрозу й підґрунтя для поглиблення наслідків інформаційної війни, пропаганди та негативного впливу на суспільства європейських країн.
Зважаючи на це, Національна рада планує ініціювати подальші консультації зі своїми європейськими партнерами, аби припинити поширення в Європі матеріалів, що містять пропаганду війни, виправдання агресії та воєнних злочинів, підбурювання до геноциду і терористичних дій проти мирних жителів.
