Напередодні Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку в Рівному зібралися фахівці, які щодня вибудовують інформаційний простір області. Лілія Гринюк, представниця Національної ради в Рівненській області, ініціювала розмову між місцевою владою, силовими структурами та медійниками.
Говорили про реалії роботи медіа в умовах війни: як висвітлювати надзвичайні ситуації, працювати з чутливими темами, не втрачати доступ до аудиторії в найвіддаленіших громадах області. Не оминули увагою питання довіри до місцевих новин.
Начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль, який відвідав захід, подякував редакціям за їхню щоденну роботу й внесок у зміцнення інформаційної безпеки регіону.
«Дякую всім, хто працює відкрито, не ховається за анонімними телеграм-каналами, а доносить людям правдиву інформацію і допомагає владі в комунікації з громадянами. В умовах війни медіа – це щит від ворожих фейків та пропаганди. Часто від вашої оперативності залежить безпека людей. Напередодні професійного свята хочу подякувати за конструктивну позицію», – сказав Олександр Коваль.
Велику частину зустрічі присвятили темі, яка потребує більше уваги в інформаційному просторі: ветеранська політика, безбар’єрність, соціальна реклама. Йшлося про те, як медіа можуть працювати з цими напрямами більш системно та чому їхня роль у цьому процесі є ключовою.
Не оминули увагою й внутрішні виклики, з якими стикаються редакції. Хоча під час війни місцевим мовникам вдалося уникнути матеріальних втрат – обладнання й приміщення залишилися неушкодженими, – кадрова ситуація залишається напруженою. У кожній редакції відчутний дефіцит технічних фахівців, інженерів, операторів та журналістів, адже значна частина тих, хто забезпечував безперебійне функціонування мовників, нині проходить службу у Збройних Силах України. За цих обставин представники медіа порушили питання про включення галузі до переліку об’єктів критичної інфраструктури та про можливість бронювання окремих працівників.
Фінансовий стан – ще один чутливий момент. Доходи від реклами та спонсорства значно скоротилися. Попри це, з лютого 2022 року жодна медіакомпанія Рівненщини не призупинила мовлення. Навпаки, мовники розширили покриття цифровим сигналом на півночі області, яка межує з Республікою Білорусь. На півдні, поряд із локальним мультиплексом у Дубнівському районі, в ефірі з’явилися дві нові місцеві радіостанції.
Учасники зустрічі підкреслили, що саме медіа сьогодні забезпечують інформаційну стійкість регіону, допомагають формувати зважену суспільну думку та протидіяти дезінформації. В умовах війни доступ громадян до перевіреної та достовірної інформації залишається базовою потребою і незмінною цінністю.
Рівненщина сьогодні має понад 60 зареєстрованих суб’єктів медіа. Після набуття чинності Законом України «Про медіа» їхня кількість зросла у п’ять разів. Це свідчить про те, що медіаринок регіону упорядковується і продовжує працювати за новими правилами.
На завершення учасники зійшлися на тому, що постійний діалог між владою, силовими структурами та журналістами потрібен не менш, ніж технічні частоти чи передавачі. Він забезпечує стійкість регіону, підсилює взаємну довіру й допомагає медіа тримати високі стандарти роботи, навіть під час війни.
