Медіаграмотність – один із кроків, які пропонують країни у відповідь на поширення дезінформації, фейків і пропаганди. Чи працює цей механізм, як він реалізовується в різних країнах Європи обговорювали під час тематичного заходу «Довіра і новини: (як) працює новинно-інформаційна грамотність?», організованого Європейською платформою регуляторних органів (EPRA), Європейською групою регуляторів аудіовізуальних медіапослуг (ERGA) і EMIL. ДО заходу долучилися працівники апарату Національної ради.
Професорка соціології медіа та інформаційно-комунікаційних технологій Університету Нової Сорбонни, Франція, президентка ГО «Savoir Devenir[1]» Дівіна Фрау-Мейгс представила аналіз впливу дезінформації на зв’язок між журналістикою і медіа та інформаційною грамотністю. Дослідження було зосереджено на Європейському Союзі.
Боротьба з нестримною дезінформацією отримала дві основні відповіді: перевірку фактів і новинну грамотність. Вони впливають на усталені галузі журналістики та медіа-інформаційної грамотності (MIL).
Для оцінки ролі дезінформації, за словами професорки, визначальними є три основні критерії: правила політики та професійні канони (щоб повернути втрачене політичне та економічне підґрунтя), ключові події і проекти (для забезпечення стратегій, що сприяють розвитку сенсу), а також взаємодії з аудиторією і спільнотами (для відновлення довіри та репутації).
Для медіа-інформаційної грамотності виділені три основні виклики: MIL ризикує бути зведеною до новинної грамотності, цифрова журналістика ризикує бути зведена до перевірки фактів, а дискурс дезінформації ризикує зменшити акцент на інформації.
Щоб протистояти дезінформації, підсумувала Дівіна Фрау-Мейгс, державна політика має опиратися на журналістику і медіаграмотність, де журналістика виступає як діяльність щодо збору та представлення інформації таким чином, щоб організувати ланцюжок новин. А медіаграмотність визначається як розбірливі засоби, що дозволяють людям критично сприймати інформацію і різноманітні типи медіаповідомлень.
Запрошені спікери розповіли про власні проєкти з медіаграмотності, які вони реалізовують для різних цільових груп.
Хеба Канділ, старша менеджерка медійних ініціатив Фонду Thomson Reuters, поділилася досвідом організації проєкту INFOCRIME. Він був реалізований в Україні під час місцевих виборів 2021року спільно з Інститутом масової інформації. Це був проєкт викриття фейків і маніпуляцій у регіональних медіа. До нього були залучені журналісти, медіаюристи, експерти, які відстежували шляхи виникнення і поширення дезінформації. Щотижня мережа фактчекерів готувала оперативний моніторинг для викриття головних фейків, маніпуляцій, дезінформації і пропаганди. Понад 200 медіаорганізацій взяли участь у проєкті, 29 звітів були підготовлені.
Також організація мала проєкт у країнах Африки – Замбії, Кенії і ПАР.
Два проєкти з медіаграмотності для дітей – Newswise & News Literacy Network – релізує у школах Великої Британії Guardian Foundation. Про них розповіла Еллі Наревська, керівник відділу початкової освіти організації.
У рамках цих проєктів відбуваються тренінги для вчителів, які далі у класах у цікавий спосіб мають донести дітям інформацію стосовно різних аспектів медіаграмотності. Проєкт передбачає розвиток критичного мислення, аналітичного погляду на медіапродукт. Діти вчаться звертати увагу на джерело інформації, чи заслуговує воно довіри, чи у повідомленні поширюються чутки, а чи факти, чи є воно збалансованим тощо. Ведуться розмови про важливість інформації та її вплив на суспільство і життя людей. Заняття відбуваються активно, за безпосередньої залученості дітей.
Для старших дітей організовують форкшопи з медіаграмотності, знайомлять із професію журналіста, принципами роботи, говорять про майбутнє професії.
Загалом у Великій Британії дуже багато ініціатив з медіаграмотності, які реалізовуються як освітньою, так і медійною спільнотою.
Фламандська соціокультурна організація KWB працює уже 75 років. Її координаторка Аня Ван Бовен розповіла про новий проєкт «Halloween Horror tour», спрямований на вироблення обізнаності дітей про правду та брехливі новини.
За словами Ані Ван Бовен, команда ставить собі за мету допомогти дітям навчитися більш критично ставитися до того, що вони чують чи бачать. Свої завдання вони реалізують на основі казок та історій.
Ребека Васінскі представила проєкт німецького медіарегулятора «Zeebra». Це лінія допомоги і запитань щодо щоденного цифрового життя. Тут відповідають на персональні та анонімні дзвінки. У рамках створеної мережі відбувається кооперація з різними інституціями та організаціями.
Якщо у громадян часто виникають схожі запитання, команда проєкту готує спеціальні роз’яснювальні матеріали і публікує їх на своїх ресурсах. Серед тем, з якими звертаються громадяни, – як поскаржитися на певній платформі, чи є певна інформація правдивою, якою буває дезінформація. Часто люди не розрізняють різних явищ – містифікації, deep fakes, пропаганди. Тож про всі ці нюанси готують розгорнуті матеріали.
Усі ці приклади свідчать про затребуваність медіаосвіти і інформаційного просвітництва у суспільствах різних країн Європи. Діти дуже схвально відгукуються на ініціативи щодо навчання медіаграмотності. Водночас є потреба звернути більшу увагу на створення проєктів з медіа-інформаційної грамотності для дорослих.
[1]Savoir Devenir – французька некомерційна асоціація, яку підтримує ЮНЕСКО, локалізується в Університеті Нова Сорбонна. Діяльність спрямована на підтримку переходу до цифрового середовища через формування правильного розуміння та використання медіа, підвищення рівня медіаграмотності, а також управління Інтернетом.
