На засіданні робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа, яке відбулося 25 вересня, обговорювали, як уникати стереотипів та упереджень у контенті для дітей та чи впливають медіа на формування принципів гендерної рівності з раннього віку. Учасники дійшли висновку, що медіапродукти значною мірою впливають на самооцінку дітей, а відтак і на їхню соціалізацію та реалізацію в дорослому житті. У заході взяли участь психологи, представники медіа, громадських організацій та державних інституцій.
Голова Національної ради Ольга Герасим’юк висловила думку, що від того, як ми говоримо з дітьми, яку інформацію транслюємо у продуктах для них, як пояснюємо те, на що їм варто звертати увагу, а що із того, що приходить до нас із покоління в покоління, вже віджило і потребує переосмислення, і залежить їхнє сприйняття світу, сприйняття себе в цьому світі. За її словами, важливо, щоб медіа, звертаючись до дітей, виготовляючи продукти для них, відмовлялися від стереотипного мислення, адже медіапродукти, які ми вподобали в дитинстві, безпосередньо впливають на формування особистості.
Якщо дитині змалечку нав’язують якісь уявлення, формують певні ставлення, які суперечать зацікавленням дитини, то вони зміцнюють сумніви, невпевненість і страх та можуть обмежувати її в дорослому житті. Наприклад, дівчаткам може подобатися техніка, а хлопцям – виховання дітей, проте стереотипи можуть змусити їх сумніватися у своїх інтересах. «Усе це проявляється в медійному контенті, і важливо починати роботу над змінами з дитинства, – сказала Ольга Герасим’юк. – А тому головне, про що потрібно говорити з дітьми, – це про вибір». Саме у контексті вибору, можливості обирати, якою хоче бути дитина, – повинен тривати діалог і в родині, і в школі, і в медіа, наголосила вона.
Національна рада давно працює над утвердженням гендерної рівності в медійному контенті і переконана, що реалізація цього завдання залежить насамперед від розуміння цих установок людьми, що працюють в медіа – журналістів, редакторів, продюсерів тощо.
Нещодавно громадська організація «Жінки в медіа» презентувала Політику гендерної рівності в медійному контенті. Це фактично – методичка, яку можуть взяти за основу всі медіа, журналісти і блогери, аби користуватися нею у повсякденній журналістській роботі. Національна рада помітила, що в Політиці нічого не сказано про дитячий контент. А формування гендерної рівності серед дітей є частиною глобальної боротьби за демократію, в якій медіа відіграють важливу роль.
«Я абсолютно переконана, що питання, яке ми сьогодні будемо обговорювати, не може бути не на часі. Тому що це не є якимсь окремим, додатковим питанням, окремою рубрикою – як усе, що загалом стосується розвитку суспільства. Сьогодні глобальний світ ставить перед нами нові виклики, нові загрози, нові випробування, і в одному з них ми сьогодні перебуваємо. Саме загроза перемоги зла над демократією постала над усім світом. І ми сьогодні є епіцентром цієї боротьби за перемогу демократії над темрявою. Тому наше сьогоднішнє питання – «Діти і гендерна рівність: відображення у медіа» – є надзвичайно важливою частиною цієї боротьби проти темряви», – підсумувала Ольга Герасим’юк.
Дар’я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації і членкиня робочої групи, розповіла про те, що вона перед цією розмовою провела опитування серед підлітків. Діти відзначили перекоси в медіа: більше уваги приділяється правам жінок, але менше говориться про права чоловіків. Вони наголосили на необхідності рівних прав для всіх.
Діти наголошували, що майже ніхто не говорить, наприклад, про те, що чоловіки і хлопці також мають право проявляти емоції, вони також можуть плакати чи розчулюватися. Вони не чують пояснень, як треба захищати свої кордони перед однолітками і дорослими, якщо у них проявляються емоції таким чином. Також звернули увагу на акцентуванні на фізичних можливостях, адже часто серед підлітків дівчатка можуть бути сильнішими за хлопчиків і це трактується по-різному. Ще одна важлива тема, про яку б хотіли чути діти, стосується вибору одягу, на цьому ґрунті в них часто виникають непорозуміння з дорослими. Діти прагнуть, щоб їх чули і говорили з ними на ці теми не лише вдома чи школі, а й у медіа також.
Голова робочої групи, членкиня Національної ради Олена Ніцко повідомила, що питання гендерної рівності серед дітей є новим для медіарегулятора, саме тому до цього обговорення було запрошено тих людей, ті громадські організації, які добре обізнані з темою. Їхні думки та практичні кейси допоможуть узагальнити інформацію та сформулювати рекомендації для медіа, а можливо і доповнити «Політику гендерної рівності в медійному контенті» розділом із рекомендаціями щодо створення гендерно чутливого контенту про дітей і для дітей.
Менеджерка проєктів громадської організації «Жінки в медіа» Олександра Горчинська поінформувала, що розроблена ними «Політика гендерної рівності в медійному контенті» затверджена Комісією з журналістської етики. Вона містить загальні рекомендації для медіа, також поради щодо зображення жінок та чоловіків у медійному контенті. Важливий розділ стосується висвітлення тем домашнього, гендерно зумовленого насильства. Ця політика може бути імплементована редакціями частково або повністю, також вона може бути уточнена чи доповнена в майбутньому. Олександра Горчинська також підкреслила важливість регулярного моніторингу та перегляду цих правил у редакціях медіа.
Про посібник із рекомендаціями для медіа, який можна використовувати для створення нестереотипного контенту, та інші матеріали щодо сексуальної просвіти та гендерної рівності, напрацьовані спільно з UNICEF, розповіла Анна Повх із ГО «Дівчата». Ці матеріали можуть використовувати медіа для створення власних програм (Інфоматеріали 1, Інфоматеріали 2, Інфоматеріали 3).
Державна експертка Міністерства освіти і науки України Вікторія Сацюк говорила про роботу, спрямовану на виховання гендерної рівності серед школярів. Міністерство у партнерстві з USAID і IREX реалізує програму «Мріємо та діємо», ці напрацювання також можуть бути корисними для розробки медіарекомендацій.
На важливих спостереженнях та деяких соціологічних даних щодо впливу медіа на формування гендерних ролей у дітей, найтоксичніших стресорах під час війни та гендерних відмінностях в поширеності актуальних стресорів зупинилася Любов Найдьонова, докторка психологічних наук Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ, професорка Інституту психології Польської академії наук.
Вона наголосила, що мислення через стереотипи – це природний процес, але важливо боротися з дискримінацією, яку вони створюють. Якщо відходити від стереотипного мислення, то варто говорити про мислення системне. «Системне мислення окреслює контексти і межі, де ми відходимо від однієї якості і переходимо до іншої. І те, що працювало в одній зоні, дає протилежний ефект, коли ми переходимо в іншу зону», – сказала вона.
Коли говоримо про гендерні питання, треба враховувати дві важливі межі, зауважила Любов Найдьонова, – межа дискримінації, яка розвивається на базі вже засвоєних упереджень, і межа, що пов’язана з демографічними аспектами.
«Якщо ми поглянемо системно на те, де ми перебуваємо як країна, то об’єктивна реальність полягає в тому, що ми маємо не просто боротися з упередженнями, але знайти баланс, щоби, з одного боку, забезпечувати гендерну свободу, а з іншого боку – балансувати з традиційними гендерними функціями і ролями для того, щоби забезпечити подолання демографічної кризи», –акцентувала вона. На її думку, жінка має право розпоряджатися своїм тілом і вирішувати – народжувати їй чи ні, однак треба знайти баланс між забезпеченням гендерної свободи та гендерних функцій і ролей.
Чинники демографічної кризи, що нависають над країною через виклики та загрози війни, обов’язково мають враховуватися в гендерній політиці. Адже нині коефіцієнт народжуваності в Україні є найнижчим серед країн.
Також Любов Найдьонова запропонувала впроваджувати принцип партнерства, який відповідає засадам української культури. Тут варто згадати епоху Козаччини, коли чоловіки йшли в похід, а жінки перебирали на себе їхні звичні ролі і обов’язки. У наш час ми маємо таку ж ситуацію.
Поділилася позитивним досвідом впровадження гендерного балансу в дитячих програмах і програмах для дітей заступниця директора з правових питань «Starlight Media» Оксана Остапко. Вона згадала про серіал медіагрупи «Перші ластівки», який став найбільш популярним серед української підліткової аудиторії, можливо, саме тому, що виробники підійшли до його реалізації, максимально врахувавши сучасні гендерні уявлення та реальні ситуації з життя дітей.
Любов Найдьонова своєю чергою висловила подяку за цей серіал від медіапедагогів і медіапсихологів. Вона додала, що цього року в Київській малій академії наук стартує секція «Медіапсихологія». І там планується робота, яка досліджуватиме вплив серіалу «Перші ластівки» на бажання дітей розповідати про свої проблеми. І це є прикладом партнерства і співпраці. «Це головний тренд, який нас усіх врятує», – сказала професорка, звертаючись до всіх учасників заходу.
Олена Ніцко підсумувала обговорення такими словами: «Це лише початок роботи над темою гендерної рівності в медійному контенті для дітей. Ми уважно вислухали всі думки учасників і спільно працюватимемо далі, щоб напрацювати певні стандарти і створити суспільство, в якому гендерна рівність після перемоги України стане частиною реальності!»
