За результатами проведення міжнародної конференції «Суспільні медіа-послуги та демократія», що відбулася 10 – 11 листопада у Празі, Чеська Республіка, було напрацьовано висновки і загальні рекомендації, які будуть цікавими і для вітчизняних ЗМІ.
У документі, зокрема, йдеться про те, що, незважаючи на наявність ухвалених і ратифікованих міжнародних документів та національних нормативно-правових актів, спостерігається політичне втручання у незалежність суспільних медіа і практика недостатнього їх фінансування для надання їм можливості ефективно виконувати свої функції. Відтак наголошується на тому, що уряди і парламенти повинні поважати і захищати незалежність суспільних медіа і забезпечувати їх належне фінансування. Тим паче це важливо з огляду на те, що незалежні і стабільні у фінансовому відношенні суспільні ЗМІ є невід’ємною складовою підтримання демократії та демократичних цінностей, відстоювання соціальної згуртованості та толерантності, а також можливості отримати доступ до кожної особи на національному і регіональному рівнях.
У контексті організації діяльності суспільного мовлення вкотре наголошується на необхідності мати незалежну від будь-яких впливів наглядову раду, яка матиме безумовні мандати.
Посиленню суспільного мовлення сприяє прозорість власності усіх медіа, яка має бути гарантова. У цьому контексті повинні діяти належні правила і норми щодо невідповідності з метою уникнення конфлікту інтересів для посадових осіб, які опікуються визначенням та впровадженням політики у сфері медіа, зокрема стосовно власності й контролю приватних медіа-компаній. Парламенти повинні забезпечити інституційну незалежність та фінансову стабільність регуляторних органів, йдеться в документі.
Окремо зазначено про важливість для суспільного мовлення розвитку механізмів саморегулювання і ухвалення й забезпечення дотримання редакційних керівництв та кодексів етики в рамках всіх платформ, за допомогою яких суспільні мовники розповсюджують свій контент. Суспільні медіа повинні затверджувати внутрішні керівництва для виконання журналістами складних завдань. Суспільні медіа повинні забезпечувати журналістів необхідними знаннями/навчанням з усіх питань безпечності та цифрової безпеки.
На суспільного мовника покладається місія стати одним з головних чинників відкритих і поінформованих обговорень з питань інтеграції меншин та інших вразливих груп, соціальної інтеграції та згуртованості, представлення різноманіття і сприяння розвитку культури толерантності.
З огляду на швидкий технологічний процес розвитку, в тому числі в аспекті поширення контенту, у висновках і рекомендаціях учасників конференції йдеться про те, що програми суспільного мовника в нову епоху мають бути доступними для різноманітних сегментів аудиторії, навіть тих, які не користуються традиційними медійними послугами. Доступність контенту суспільних медіа вимагає чітких та дієвих правил/норм для забезпечення їх вигідного становища в рамках усіх платформ та інтерфейсів. Тому традиційні правила універсальної доступності (універсальної послуги) повинні бути переглянуті та пристосовані до реального становища цифрового простору.
Серед рекомендацій йдеться і про те, що на “повну потужність” мають використовуватися й посилюватися міжнародні органи, такі як Венеціанська Комісія Ради Європи, а в разі необхідності слід передбачити створення спеціалізованого органу для нагляду за впровадженням медійного законодавства.
Також необхідне постійне підвищення професійної кваліфікації персоналу суспільних медіа для того, щоб висвітлення подій, зокрема тих, що стосуються явищ мови ненависті, дискримінації та стереотипів, відбувалося відповідно до високих професійних стандартів.
Перший заступник Голови Національної ради Ольга Герасим’юк, яка разом з іншими представниками України брала участь в празькій конференції, говорить, що напрацювання міжнародних фахівців надзвичайно актуальні в Україні саме нині, коли гальмування процесу створення Національної суспільної телерадіокомпанії України не можна допустити.
