18 травня український народ вшановував пам’ять жертв подій 1944 року, коли сталінський режим позбавив весь кримськотатарський народ його історичної батьківщини, здійснивши насильницьку депортацію без права повернення. Про сьогоднішню ситуацію з правами людини на анексованому півострові, чому не були покарані злочинці, що вчинили геноцид кримських татар, зміни в інформаційному просторі Криму та чи варто підтримувати релоковані медіа – розмірковує представник медіарегулятора в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко в програмі «Сьогодні. Вдень» на «Українському радіо».
«Непокаране зло повертається»
За часів відновленої незалежності Україна, на жаль, не змогла належним чином покарати у суспільному просторі та юридичному сенсі злочинців, які в 1944 році вчинили геноцид кримськотатарського народу. Сьогодні росія як нащадок радянської імперії вдається до тих самих сталінських механізмів знищення ідентичності кримських татар. І не лише в анексованому Криму, а й на інших тимчасово окупованих територіях: адже окрім півострова кримськотатарська громада історично представлена в багатьох регіонах нашої країни, зокрема на Херсонщині й Запоріжжі.
За словами Володимира Ляшенка, сьогодні росія для зачистки Криму від корінного народу здійснює так звану тиху депортацію, намагаючись «вичавити» корінне кримськотатарське населення, у тому числі використовуючи погрози депортувати кримських татар як громадян інших держав, зокрема Узбекистану.
Після визнання Верховною Радою України у 2015 році масової депортації кримських татар актом геноциду, тобто міжнародним злочином, були розпочаті довготривалі юридичні процедури щодо притягнення до відповідальності осіб, які вчиняли або організовували цей злочин.
Володимир Ляшенко звернув увагу, що з кожним роком свідків цього злочину радянського режиму залишається все менше, адже минуло понад вісім десятиліть. Юридичний механізм, на жаль, не був повністю реалізований, оскільки відповідно до українського законодавства не можна притягнути до юридичної відповідальності особу, яка померла, а в цьому випадку відповідати мають саме керівники радянського союзу.
Меджліс кримськотатарського народу й відповідні державні органи сьогодні вчиняють певні дії щодо визнання іншими державами депортації кримських татар в 1944 році актом геноциду. Це необхідно, щоб згідно з міжнародним правом притягти керівників радянської держави або їхніх послідовників, які зараз вчиняють аналогічні дії, до юридичної відповідальності за міжнародний злочин.
Після анексії росія намагається блокувати усі медіаресурси, що не відповідають її інформаційній політиці, викорінюючи все, що пов’язане з Україною та реальною історією кримськотатарського населення.
«Завдання російського окупаційного режиму – відірвати населення окупованих територій від України, від українського соціуму, українського інформаційного простору», – акцентував представник медіарегулятора .
Зараз, на його думку, необхідно розказувати й показувати не тільки українському суспільству, а й світові, що український народ – це політична нація, яка складається з етнічних українців, кримських татар, які зробили значний внесок у розбудову української державності.
Українських медіа на території тимчасово окупованого Криму фактично не існує. Кримськотатарські медіа, що залишилися на півострові, намагаються дотримуватися певного «нейтралітету», поширюючи неполітичний контент. Адже будь-яка спроба показати реальну політичну ситуацію на півострові викликає репресії з боку окупантів. Псевдокримськотатарські медіа поширюють спотворену інформацію про Україну й просувають «руський мір».
Наразі понад 20 журналістів, які розповідали світові правду про ситуацію на півострові, перебувають за гратами.
Дуже важливо, на думку представника Національної ради, щоби і у вітчизняному, і в світовому інформаційному просторі постійно була присутня тема тимчасово окупованих українських територій.
«Якщо ми перестанемо говорити про Крим та інші тимчасово окуповані росією території як про українські, то дуже швидко і в нашому суспільстві, і особливо у світі про них будуть згадувати виключно як про «російські», – наголосив Володимир Ляшенко.
Також представник медіарегулятора звернув увагу, що релоковані кримські телевізійні канали «АТR» і «Чорноморка» з 2025 року не отримують жодної державної підтримки, якої вкрай потребують.
Дещо краща ситуація з онлайн-медіа кримської тематики, які мають можливість монетизувати свій контент. Через брак фінансування особливо критична наразі ситуація з друкованими медіа. Єдина релокована з Криму україномовна газета «Кримська світлиця» до кінця року може припинити своє існування, якщо ближчим часом не вирішиться питання щодо її фінансування.
Детальніше інтерв’ю Володимира Ляшенка можна послухати за посиланням.
