Сьогодні особливо треба пам’ятати, що журналістське слово має бути світлом у темряві, надією, підтримкою для нації, правдивим голосом України, що звучить на весь світ, пересилюючи звуки вибухів. Щодня працювати під обстрілами, ризикувати своїм життям, щоб донести правду. Така самопожертва – це справжній героїзм.
Стаємо на коліна та схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя, виконуючи професійний обов’язок. Їхня мужність і відданість справі – заради майбутнього, заради свободи. Це випало поколінню журналістів історичного часу, коли віковічна варварська імперія має розвалитися нарешті – і цей труд і на журналістських плечах. Протидіяти руйнівній дезінформації, служити суспільству й боронити його в тяжкий час – це сьогодні найважливіше редакційне завдання. Журналістам, що повернулися з бою на щиті, – честь!
Сили й волі, мудрості кожному й кожній, хто заступає на це служіння людям України.
Разом – до перемоги!
