25 вересня відбулася онлайн-зустріч членів Національної ради і фахівців регулятора із Еліонор Бенуа, аналітикинею з питань гендерної рівності та інклюзивності Національного Демократичного Інституту США, на якій обговорено дотримання гендерних стандартів під час висвітлення медіа місцевих виборів в Україні та можливостей впливу на ці процеси.
Перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль представив учасників зустрічі від Національної ради – це відповідальний секретар Національної ради і голова Робочої групи із нагляду за дотриманням ЗМІ законодавчих вимог під час виборів Юрій Зіневич, член Національної ради і заступник голови Робочої групи Максим Онопрієнко, керівник апарату Національної ради Сергій Кучерук та керівники і працівники структурних підрозділів регулятора, загалом 14 осіб. Така чисельність представників Національної ради на цій зустрічі свідчить про важливість обговорюваної теми для українського регулятора.
Юрій Зіневич розповів про теми і обсяг питань, які розглядає Робоча група Національної ради, і зауважив, що й представники інших державних органів доєднуються до розгляду тих випадків, де наявні ознаки порушень. Це представники Центральної виборчої комісії, Національного агентства з питань запобігання корупції, медіаексперти від Офісу Ради Європи в Україні тощо. Робоча група визначила для себе, що вона відразу реагуватиме на виявлені ознаки порушень у діяльності мовників, не чекаючи закінчення виборчого періоду. І так уже відбувається.
Оскільки нинішні вибори місцеві – то велика увага регулятора зосереджена на регіональних мовниках, уточнив Максим Онопрієнко. Національна рада підготувала для своїх представників у областях, які безпосередньо спостерігають за дотриманням законодавчих вимог регіональними і місцевими мовниками, і для телерадіоорганізацій роз’яснення і рекомендації, зокрема і щодо уникнення дискримінації та сексизму.
Дмитро Шидченко, т.в.о. начальника управління контролю та аналізу телерадіомовлення, пояснив, що наразі Виборчий кодекс України має низку прогалин і вад, зокрема і щодо обговорюваного питання.
Він зауважив, що в Україні немає якихось серйозних проблем, пов’язаних із сексизмом у медіа, однак Національна рада фіксує певні випадки і може реагувати на них лише на підставі загального законодавства, оскільки у законі «Про телебачення і радіомовлення» нагляду Національної ради за таким аспектом у діяльності мовників не передбачено.
В Україні діє Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», ухвалений 2012 року, в ньому є визначення «дискримінація за ознаками статі». Термін «сексизм» уперше з’явився у Виборчому кодексі України, проте він не передбачає відповідальності у разі виявлення порушень. Це спричиняє і нормативні, і методологічні проблеми під час моніторингу.
З питань гендеру і сексизму Національна рада майже рік співпрацює з провідними спеціалістами цієї сфери в України. «Ми обов’язково будемо робити моніторинг з питання гендерного балансу та сексизму в медіа під час виборів. Це буде звіт аналітичного характеру. І ми надіємося, що на ці аналітичні дані звернуть увагу, в тому числі й українські законодавці» – повідомив Дмитро Швидченко.
Якщо аналізувати норми, які є у вітчизняному законодавстві щодо гендеру, то прийдемо до висновку, що регулятор у сфері меді має досить обмежені засоби впливу, наголосила начальник юридичного управління Національної ради Ганна Літвіщенко. «У нас є Закон про забезпечення рівних прав жінок і чоловіків. І в цьому законі є певні органи, які уповноважені здійснювати контроль та нагляд за цими питаннями. На превеликий жаль, Національна рада не входить до таких органів», – сказала вона.
У Виборчому кодексі, який був ухвалений нещодавно, є певні норми, які стверджують, що дискримінації не повинно бути. А саме, стаття 47 Виборчого кодексу регламентує, що засоби масової інформації при поширенні інформації про вибори мають уникати дискримінації та сексизму. «Ця норма виписана таким чином, – підкреслює Ганна Літвіщенко, – що ось це поширення інформації не стосується передвиборної агітації, а взагалі стосується інформації висвітлення виборів»…Тобто, маємо досить дивну ситуацію, коли норма для телерадіоорганізацій щодо висвітлення перебігу виборів є, а повноважень Національної ради щодо її виконання немає.
Національна рада має практичні кейси, розповів Дмитро Швидченко, і вони такі: відповідно до Виборчого кодексу про всі порушення, які регулятор фіксує під час виборчого процесу, повідомляється Центральна виборча комісія. У ЦВК є департамент, який опікується гендерними питаннями, і інформація Національної ради може ним опрацьовуватися. «Однак є ще один парадокс нашого законодавства. Він полягає в тому, що юрисдикція ЦВК розповсюджується тільки на суб’єктів виборчого процесу. Тому очікувати від ЦВК якихось практичних дій до засобів масової інформації, які стали порушниками Виборчого кодексу, – це безперспективно», – зауважив він. Очевидно, що в певному сенсі ми маємо ситуацію, яка не врегульована.
Також Дмитро Швидченко акцентував на тому, що відділ міжнародного співробітництва та євроінтеграції Національної ради передав для спостерігачів Національного Демократичного Інституту США методику моніторингу медіа, відповідно до якої здійснюється кількісний і якісний аналіз телерадіомовлення під час виборів.
Представники Національної ради ще раз звернули увагу колег із НДІ, що регулятор відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» буде готувати Звіт про дотримання телерадіоорганізаціями визначеного законодавством порядку мовлення під час виборів.
«Ми сподіваємось, що він ляже в основу змін до законодавства і врегулює питання в частині повноважень Національної ради щодо притягнення до відповідальності тих телерадіомовників, які допускають порушення щодо гендерної дискримінації і сексизму, зокрема і у виборчий період», – підсумував Юрій Зіневич. Він також запросив фахівців НДІ приєднуватися до обговорень на Робочій групі регулятора, чергове засідання якої відбудеться 29 вересня о 12:00.
