У Парижі відбувся другий навчальний візит українських фахівців у рамках Twinning-проєкту, що реалізується за участі Національної ради та регуляторів Франції, Італії, Німеччини й Греції. Ініціатива, розпочата в лютому цього року в Римі, є продовженням активної співпраці та обміну досвідом у сфері медіарегулювання.
Французький медіарегулятор Arcom організував комплексну триденну програму, присвячену ключовим напрямам впровадження Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.
Програма охоплювала основні аспекти регулювання медіасфери, зокрема:
- ліцензування та реєстрації медіа,
- захисту прав неповнолітніх у медіа,
- протидії мові ворожнечі,
- адаптації нормативних підходів до цифрових трансформацій.
Окрема увага була приділена питанням інформаційної безпеки та боротьбі з дезінформацією, особливо у контексті протидії російській пропаганді.
На відкритті вітальні слова виголосили керівник проекту Twinning-проєкту Франческо Скіаккітано, голова французького медіарегулятора Arcom Мартен Аждарі, та керівник апарату Національної ради Євген Перелигін, який доєднався до заходу онлайн.
«Ми стоїмо поруч із Україною, яка бореться за свободу, суверенітет і демократію. І в межах нашої компетенції робимо все можливе, щоб підтримати її в інформаційній війні. Ми вже припинили трансляцію низки російських телеканалів у Франції, і ця робота триває», – наголосив голова Arcom. Він також підкреслив необхідність консолідації зусиль у боротьбі з фейками та інформаційними загрозами.
«Проєкт Twinning – не лише про обмін досвідом, він про створення міцного партнерства. Ми раді бути в Парижі, щоб не лише поділитися власними здобутками, а й отримати практичні знання: від роботи з програмним забезпеченням для моніторингу й ліцензування до механізмів боротьби з мовою ворожнечі. Упевнений, що така співпраця допоможе краще підготуватися до викликів, які стоять перед українським медіапростором», – звернувся до учасників керівник апарату Національної ради Євген Перелигін.
Стратегічне бачення регуляторів у цифрову епоху
Перший день візиту був присвячений робочій сесії на тему «Стратегії регуляторів у сфері медіа». Учасники детально ознайомилися з підходами європейських регуляторів до стратегічного планування, формування внутрішніх структур і розробки документів, що визначають розвиток регуляторної політики в умовах цифрової трансформації.
Фредерік Бокбоза докладно розповів про модель розроблення стратегічних документів Arcom як об’єднаного регулятора аудіовізуального та цифрового контенту.
Представниці німецького медіарегулятора DLM, докторка Мейке Ізенберг та Генріке Гудат, зосередили увагу на стратегічному підході до планування. Вони розповіли про важливість прозорості, підзвітності й відкритої комунікації в діяльності сучасних регуляторів.
Завершила день змістовна дискусія щодо ролі аналітики в регуляторній практиці. Обговорили питання вивчення аудиторій, прогнозування ринкових змін, оцінки інформаційних ризиків і впливу медіаконтенту на суспільство.
Оксана Приходько, головна спеціалістка Департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Національної ради, презентувала українську стратегію медіарегулятора та відзвітувала щодо її функціонування у 2024 році.
Завершила день змістовна дискусія щодо ролі аналітики в регуляторній практиці. Італійські експерти поділилися аспектами стратегічних підходів медіарегулятора Agcom та порушили важливі питання вивчення аудиторій, прогнозування ринкових змін, оцінки інформаційних ризиків і впливу медіаконтенту на суспільство.
Ліцензування медіа в ЄС: практики, підходи, перспективи
Центральною темою другого дня навчального візиту стало обговорення підходів до ліцензування медіа у Франції, Німеччині та Італії.
Французькі колеги детально представили національні процедури ліцензування радіо та телебачення, акцентуючи увагу на перевірках структури власності, дотриманні вимог прозорості та запобіганні надмірній концентрації на ринку.
Німецькі експерти зосередилися на особливостях своєї системи ліцензування. Окремо звернули увагу на вимогу ліцензування для стримерів з великою аудиторією. Відповідно до німецького законодавства, автори, які транслюють контент онлайн (наприклад, на платформі Twitch) і мають понад 20 тисяч глядачів, визнаються мовниками та підлягають ліцензуванню.
Фахівці італійського регулятора Agcom презентували практичні аспекти авторизації медіасервісів. Роберто де Мартіно поділився багатим досвідом процедурних рішень і нормативного регулювання в Agcom, зокрема щодо цифрових платформ.
Від Національної ради Дмитро Кардаш та Олег Карамушка більш детально розповіли колегам про особливості ліцензування та реєстрації в Україні. Також в своїх презентаціях колеги зосередились на актуальних викликах щодо впровадження електронного кабінету та електронного реєстру суб’єктів у сфері медіа, а також особливостей його запуску під час дії воєнного стану.
Того ж дня відбулося друге засідання Керівного комітету, на якому керівник Twinning-проєкту Франческо Скіаккітано тепло привітав учасників. На засіданні було підбито підсумки першого етапу співпраці та затверджено тематику майбутніх зустрічей. Значна частина засідання була присвячена презентації проміжного звіту, який представила постійна радниця Twinning-проєкту Маддалена Замбуко. Крім того, вона також презентувала офіційний веб-сайт проекту. Учасники проаналізували основні досягнення, оцінили проміжні результати, обмінялися відгуками та погодили подальші кроки.
Моніторинг, штучний інтелект і безпека дітей
У рамках третього дня навчального візиту основну увагу було зосереджено на питаннях моніторингу медіаконтенту, захисту дітей в онлайн-середовищі та регулювання інформаційного простору під час виборів.
Особливий інтерес викликала презентація німецьких колег, які представили інноваційну систему KIVI – програму, що за допомогою штучного інтелекту автоматично виявляє заборонений та незаконний контент на території Німеччини. За майже п’ять років роботи система вже проаналізувала понад 50 тисяч випадків порушень, і в кожному з них були застосовані відповідні заходи реагування.
Французька сторона поділилася своїм досвідом у сфері захисту дітей в Інтернеті, зокрема, практикою впровадження національного гайдлайну з безпеки дітей в онлайні та щорічними соціальними кампаніями, спрямованими на підвищення обізнаності серед батьків, дітей та освітян.
Італійські колеги зосередили свою увагу на темі моніторингу виборчого процесу. Експерт Франческо Мараццо представив докладні підходи , які дозволяють ефективно фіксувати порушення та забезпечувати рівний доступ політичних сил до медіа під час виборчих кампаній. Він акцентував на важливості чітких критеріїв оцінки медіаконтенту, оперативного реагування на зафіксовані порушення та прозорості методів моніторингу. Такий підхід забезпечує об’єктивність і справедливість у висвітленні виборчого процесу, сприяє підвищенню довіри до медіа та демократичних процедур загалом.
Аналітик Департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Національної ради Ігор Тимофєєв розповів про особливості та виклики, з якими стикається український медіарегулятор під час моніторингу медіапростору. Національна рада відстежує й реагує на поширення забороненого контенту за схожими підходами, зокрема й щодо анонімних ресурсів, які мають ознаки медіа. Ігор Тимофєєв також наголосив на складнощах у регулюванні вебсайтів, які поширюють порнографію: багато платформ ігнорують звернення регулятора або не визнають його рішень. У таких умовах регулятор шукає додаткові інструменти впливу та можливості для конструктивного партнерства.
Йшлося також про важливість адаптації українського досвіду до європейських стандартів у сфері захисту вразливих груп, зокрема дітей.
Три інтенсивні дні в Парижі дозволили українським фахівцям не лише глибше осягнути європейські регуляторні механізми, а й побачити конкретні практичні інструменти, які можна адаптувати в Україні. Отримані знання стануть основою для подальших кроків у рамках Twinning-проєкту й допоможуть рухатися далі у напрямку до європейської моделі регулювання.
