Україна наполягає на необхідності термінового пошуку рішень щодо залучення країн поза ЄС до цифрових регуляторних механізмів Євросоюзу. У часи зростання загроз для інформаційного простору це питання має стати одним з пріоритетних для всієї європейської спільноти. Про це заявила голова Національної ради Ольга Герасим’юк на 27-му засіданні Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI), яке цими днями відбулося у Страсбурзі (Франція).
У своєму виступі голова медіарегулятора висловила вдячність Раді Європи за постійну підтримку в реалізації медійної реформи в Україні, особливо в умовах повномасштабної війни. Завдяки цій співпраці реалізується проєкт «Забезпечення свободи вираження поглядів та свободи медіа в Україні – Фаза II» (SFEM-UA), який є частиною Плану дій РЄ для України на 2023 – 2026 роки.
Проєкт сприяє імплементації європейських стандартів у сфері медіа, гармонізації законодавства та інтеграції України до спільного європейського інформаційного простору. Водночас, за словами Ольги Герасим’юк, виявлено серйозну проблему, з якою стикаються країни Ради Європи, що не є членами Євросоюзу. Йдеться про обмежений доступ до механізмів взаємодії з великими онлайн-платформами (VLOPs), які передбачає Регламент ЄС про цифрові послуги (DSA).
«Регламент DSA надає державам-членам ЄС інструменти ефективної взаємодії з VLOPs… Але країни, які ще не входять до Євросоюзу, в інформаційному просторі не мають таких можливостей. Наші звернення до платформ часто залишаються без відповіді. Це неприпустимо, особливо під час воєн, коли інформаційна безпека – питання національного виживання», – заявила голова Національної ради.
Звертаючись до учасників засідання, Ольга Герасим’юк запропонувала розглянути створення механізму, який дозволив би країнам поза межами ЄС отримати рівну з партнерами можливість впливу на платформи. Така ініціатива дасть змогу підвищити ефективність боротьби з дезінформацією.
«Ідея в тому, щоб порушити питання, можливо, через наш Комітет – зібрати критичні проблеми в регулюванні або боротьбі з мовою ворожнечі, дискримінацією та дезінформацією від колег із країн поза ЄС і винести їх на рівень ЄС – з усіма наслідками для VLOPs, які можуть настати, якщо вони не дотримуються критеріїв DSA. В умовах війни та глобальної нестабільності – мати вразливий і незахищений інформаційний простір небезпечно», – наголосила Ольга Герасим’юк.
Раніше повідомлялося, що сучасне регулювання діяльності соціальних мереж лише починає формуватися в межах Європейського Союзу – через ухвалення Акта про цифрові послуги (DSA) та Європейського акта про свободу медіа (EMFA). Водночас країни-кандидати на вступ до ЄС, зокрема Україна, Грузія та Молдова, наразі не мають доступу до повного спектра інструментів і механізмів, передбачених цими регламентами. Глобальні платформи не адаптують свою політику до специфіки окремих країн. Вони не враховують контекст воєнного стану, як-от в Україні, і продовжують застосовувати до неї правила, розроблені для мирних умов.
Нагадаємо, Національна рада як регуляторний орган представлятиме Україну в Європейській аудіовізуальній обсерваторії (ЄАО). Про це також йшлося під час засідання CDMSI у Страсбурзі.
