7 червня відбулося друге засідання керівної групи Проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації і посилення системи суспільного мовлення в Україні», у якому регуляторний орган представляв Валентин Коваль, член Національної ради. Модерував захід менеджер проекту Шаїн Аббасов.
Голова підрозділу співпраці, відділу медіа та інтернет Департаменту інформаційного суспільства Генерального директорату прав людини та верховенства права Ради Європи Іван Нікольчев у вітальному слові наголосив, що «боротьба за свободу слова триватиме завжди», тому і цей проект, який завершується в Україні, і нові проекти, які тут діятимуть згодом, дуже важливі й актуальні на шляху України до Європейського Співтовариства.
Його підтримав і Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні, який подякував усім партнерам Проекту, з якими працює Рада Європи в Україні, за розуміння спільних цілей і докладання максимуму зусиль, аби ця праця була успішною і корисною для медіасфери України.
Він назвав майбутні пріоритети, над якими триватиме подальша праця. Це – ухвалення нового закону про аудіовізуальні сервіси, який, зокрема, посилить незалежність національного регулятора та наділить його більшими повноваженнями; запровадження фінансової прозорості медіавласності; покращення моделі фінансування системи суспільного мовлення; поліпшення ситуації щодо безпеки журналістів.
Мортен Енберг наголосив, що у залі зібралися однодумці, які мають спільні підходи для руху вперед.
Керівниця Проекту Галина Смірнова презентувала результати проведеної роботи, в рамках якої відбулася велика кількість заходів та інших активностей за основними трьома напрямами:
- забезпечення незалежності Суспільного мовника на законодавчому рівні й підвищення його спроможності надавати збалансоване і об’єктивне висвітлення подій;
- зміцнення регуляторних і саморегулівних механізмів для забезпечення збалансованого і об’єктивного висвітлення виборів, розроблення концепції нової законодавчої бази щодо політичної реклами під час виборів;
- покращення ситуації з безпекою журналістів, зокрема в передвиборний період, внаслідок підвищення рівня законодавства, практичних дій, а також ефективної боротьби з безкарністю нападів на журналістів.
Своїми думками щодо виконання Проекту, його важливості для розвитку й демократизації українського інформаційного простору ділилися партнери – представники державних і медійних інституцій, експерти й медіаюристи, журналісти. Усі дякували за підтримку важливих напрямів і висловлювалися за подальшу співпрацю, яка дає відчутні результати та змінює на краще медійне поле країни.
Валентин Коваль висловив вдячність очільникам Проекту за розуміння потреб регулятора, за оперативність та мобільність, із якою надавалися і необхідні консультації, і загальна підтримка. «Це не була глобальна підтримка, але точкова і дуже відчутна та корисна», – сказав він.
Найперше Валентин Коваль згадав про дуже потрібні навчальні семінари для представників Національної ради в областях і центрального апарату, які упродовж останніх років стали традиційними. Цього року, наприклад, учасники отримали детальні роз’яснення з питань виборчого законодавства і методології моніторингів мовлення ЗМІ під час проведення виборчих кампаній. Ці роз’яснення були конструктивні, спрямовані на конкретні проблемні питання. Учасники разом шукали відповіді і приходили до певного знаменника. Певним чином завдяки і цьому спілкуванню регулятор пройшов виборчий період спокійно, без жодних нарікань із боку індустрії, наголосив член Національної ради. Адже напередодні виборчої кампанії, коли Парламент не ухвалив постанови про призупинення перевірок мовників, висловлювалися певні перестороги. Усі побоювалися, що регуляторний орган, таким чином, отримав додаткові важелі впливу на своїх ліцензіатів. Нині ці побоювання спростовані, а підсумки моніторингів Національної ради збігаються з даними незалежних моніторингів коаліції громадських організацій, з якою під час виборчих перегонів був постійний контакт. Така співпраця є надзвичайно корисною для всієї медійної сфери, і її необхідно продовжувати.
«Зі свого боку, – сказав Валентин Коваль, – я хочу подякувати фахівцям Проекту за їхній професіоналізм і мобільність, здатність до швидких рішень. Величезний успіх мати таких працівників в офісі», – зауважив він, розповідаючи про інший аспект співпраці у рамках впровадження нового моніторингового центру Національної ради.
Надзвичайно продуктивною була співпраця щодо укладання лінгвістичних словників для машинного аналізу текстів, необхідних для налаштування відповідного програмного забезпечення, яке розроблене та супроводжується онлайн-системою «Semantrum» – спеціалізованим сервісом для медіамоніторингу та контент-аналізу. Аналогу такої програми в Україні ще не було, вона передбачає зчитування й аналіз українських і російських усних текстів та їх розшифрування. Державний сектор у подібних питаннях неповороткий, коштів із державного бюджету на такі потреби не передбачено, тому підтримка Радою Європи цього напряму є безцінною. Робота над словниками вже закінчується, уточнив Валентин Коваль, і невдовзі новий моніторинговий центр запрацює на повну потужність.
Також член Національної ради запевнив колег, що регулятор із радістю візьме участь у наступних проектах Ради Європи, спрямованих на утвердження незалежності національного регуляторного органу, на посилення його ролі.
На ефективності роботи в межах проектів Ради Європи і Національної ради щодо створення та становлення Суспільного мовника наголосив народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк. Він висловив побажання, щоб і в наступний період співпраця відбувалася на такому ж рівні, щоб спільні зусилля із розроблення нового закону в галузі медіа та заходи щодо захисту журналістів увінчалися успіхом.
Учасники засідання керівного складу Проекту висловили свої погляди на майбутню співпрацю, назвали ті теми, які, на їхню думку, є найбільш актуальними. Це – прозорість фінансів ЗМІ та створення медійного ринку, подальша підтримка інституційної спроможності та фінансування Суспільного мовника, незалежність і ефективність регулятора, об’єднання органів у сфері регулювання зв’язку і медіа в єдину структуру, удосконалення доступу до публічної інформації, освітні програми з медіаграмотності, безпека журналістів тощо. Вони фактично збігаються із тими напрямами, якими Рада Європи і надалі опікуватиметься у своїх проектах в Україні.
