28 жовтня в Національній раді відбулася зустріч із аналітиками проєкту «Запобігання закордонному втручанню у вибори в Україні у 2019 році» Гаретом Хемом і Мариною Ярошевич, під час якої вони поділилися останніми аналітичними даними і розповіли про перспективи цього напряму досліджень. Регуляторний орган представляли член Національної ради Максим Онопрієнко, керівник апарату Сергій Кучерук і керівники окремих структурних підрозділів.
Проєкт «Запобігання закордонному втручанню у вибори в Україні у 2019 році», що реалізується Трансатлантичною комісією з чесних виборів Фундації «Альянс Демократій», продовжив свою роботу і після завершення виборчих кампаній. Його аналітики і далі відстежують, як розвивається політична дискусія щодо України в соціальних мережах та інтернет-просторі. Цього разу Гарет Хем докладніше зупинився на методології оцінювання даних, яка використовується проєктом, перевагами, які вона надає, і висновками, напрацьованими за останній час (попередня зустріч відбулася в Національній раді наприкінці вересня).
Моніторинг онлайн-середовища охоплює веб-сайти українських медіа, форуми, блоги, соціальні мережі тощо, використовуючи алгоритм, який із сотні тисяч слів виявляє ключові, що є в полі зацікавлення. Таким чином, зіставляється вся інформація українською, російською та англійською мовами, що формує український політичний дискурс. Такий метод дає змогу не лише візуалізувати отримані результати, а й відстежити мережеву взаємодію між користувачами, зафіксувати шляхи поширення інформації. При цьому, зауважив Гарет Хем, місія не зацікавлена відстежувати справжніх користувачів, а лише процес поширення інформації.
Аналіз поділяє всіх користувачів на кластери. В українських політичних дебатах останніх місяців виділено 4 кластери: політичний український внутрішній дискурс – два напрями: президентських і парламентських виборів і міжнародний політичний дискурс навколо України, який формує два кластери – проукраїнський і проросійський. За час спостережень, поінформував аналітик, стало очевидним, що набагато помітнішим і вагомим став проросійський кластер, який зріс із 12 до майже 25 відсотків. Ця дискусія продукується російською мовою з Росії і має на меті підірвати легітимність української держави і її здатність проводити вільні вибори. Найпопулярнішою для поширення проросійського дискурсу платформою є YouTube. За два тижні до парламентських виборів в Україні третина всієї політичної дискусії в Україні формувалася проросійським дискурсом.
У певний період спостереження було зафіксовано сформований координаційний дезінформаційний кластер, відповідальний за поширення тисяч лінків на різноманітні фейкові або небезпечні сайти, який згодом перестав існувати.
Аналітик також зауважив, що сьогодні дезінформація, яка йде зі сходу, в останні кілька років набула більш вигадливих форм. Переважно це – не великі спрямовані атаки, а тиск на болючі точки в українському суспільстві, не відверті фейкові вкиди, а маніпулювання інформацією. Така тенденція властива не лише щодо України, а й інших країн Європи і світу. Єдина відмінність – якщо таке перебільшення наявних ліній розподілу використовується в Україні, це робиться для того, щоб повністю дезінтегрувати й дискредитувати країну.
Представники проєкту повідомили також, що паралельно працюють з українськими безпековими структурами і службами, які відстежують фейкові акаунти користувачів і нейтралізують їх. Ця робота також може бути в майбутньому більш затребуваною і Національною радою з огляду на зміни до законодавства, які нині напрацьовуються до профільного галузевого законодавства, адже розглядається питання про розширення повноважень регуляторного органу і на сферу інтернет-регулювання.
