13 листопада заступник голови Національної ради Уляна Фещук у рамках конференції «МедіаПраво», організованої Індустріальним телевізійним комітетом, взяла участь в обговоренні змін, що відбулися в галузі упродовж останніх років, і викликів, які постануть перед медіа в наступний період. Своїми поглядами на ці питання поділилися також голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар та народний депутат Григорій Шверк.
Основним завданням заходу було продискутувати важливі для медійної та рекламної сфери питання, тож ішлося також про практику застосування мовних квот на телебаченні, новели в регулюванні організацій колективного управління в Україні, сучасні тенденції кіновиробництва, боротьбу з піратством тощо.
Одним із найбільших викликів для регулятора, галузі і країни в цілому Уляна Фещук назвала поширення мови ворожнечі. Досвід Національної ради свідчить про те, що, на жаль, норми статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», яка забороняє використання ЗМІ для розповсюдження подібних закликів, часто дуже важко застосувати. Програми і передачі в ефірі мовників можуть не містити прямих закликів до повалення конституційного ладу чи мови ворожнечі, однак їх добір, завуальовані фрази, тенденційна інформація до цього все-таки спонукають. Тому, на думку Уляни Фещук, і для України, і для світу найближчим часом пріоритетними будуть саме такі виклики, пов’язані з пропагандою і висловлюваннями, коли прямо закон не порушується, однак створювана картина формує реальну загрозу для держав і суспільств.
Аналізуючи наслідки ухвалення закону про прозорість медіа-власності, Уляна Фещук виокремила як позитивні, так і негативні аспекти. Серед плюсів – уже сама поява такого законодавчого акта, а також можливість регуляторного органу застосовувати штрафи за порушення його норм. Водночас відбулося звуження повноважень Національної ради, яку позбавили права ухвалювати регуляторні акти, за винятком тих випадків, коли це передбачено законом, і це ускладнює регулювання ринку. Крім того, Національна рада зіткнулася з такими явищами, як фейкові власники, зумисне неподання інформації про структуру власності, коли компанії задля того, аби не розкривати своїх бенефіціарів, воліють платити штраф. Проблематичною є і сплата штрафів ліцензіатами, зазвичай саме тими, хто приховує своїх власників, через що Національна рада змушена звертатися до суду про стягнення цих штрафів. Все це свідчить про необхідність фінансової прозорості ЗМІ. На переконання Уляни Фещук, медіа мають бути більш відповідальними й усвідомлювати, що закон треба виконувати. «Поки в Україні не буде сприйняття того, що закони треба виконувати для того, щоб уся країна жила краще, а не шукати шляхи для їх обходу і обманювання державних органів, нічого толкового не буде. Тобто, в принципі, все починається з кожного з нас, із власників передусім, телерадіоорганізацій, які працюють, – чи вони працюють виключно на себе, чи на те, щоб зробити сильнішою державу», – сказала вона.
Уляна Фещук також висловила жаль, що не було ухвалено закон про аудіовізуальні медіа-сервіси, однак є сподівання, що невеликими законодавчими актами ще вдасться покращити регулювання деяких аспектів діяльності мовників і провайдерів.
Ключовою проблемою, яка унеможливила ухвалення закону про аудіовізуальні медіа-сервіси, Вікторія Сюмар назвала брак консенсусу з медіа-спільнотою. Гравці ринку, на її погляд, не хочуть змін на ньому, оскільки їм зручніше працювати в недосконалому правовому полю, а також провести наступні виборчі кампанії за старими правилами. Вона відзначила, що особливістю новел медійної сфери за останні 4 роки стало посилення ролі регулятора, поштовхом до чого була війна. Така тенденція є характерною і для інших країн Європи через усвідомлення інформаційної агресії Російської Федерації. Тому там нині на порядку денному, окрім регулювання електронних ЗМІ, стоїть ще й питання регулювання Інтернету. Збільшення функцій регулятора, зокрема і через можливість застосування штрафних санкцій, стало «м’якою силою», яка дала змогу Національній раді бути більш ефективною, а мовників змусила бути більш дисциплінованими, висловилася Вікторія Сюмар.
Вона визнала, що недостатньо врегульованими є певні питання, пов’язані з мовою ворожнечі і тим, що може трактуватися як інформаційна підтримка тероризму, однак ці речі слід врегульовувати відповідно до європейських стандартів. У розробленому нею законопроекті передбачено штраф для медіа за мову ворожнечі. Керівник профільного парламентського Комітету критично висловилася про законопроект 9275, адже вбачає в ньому небезпеку втрати логіки правового підходу до регулювання ЗМІ в Україні, якщо Парламент буде ухвалювати політичні постанови. Робити оцінки і давати висновки щодо поняття «інформаційного тероризму» мають фахові люди – органи, покликані регулювати інформаційний простір.
Вікторія Сюмар зачепила тему заборони під час виборчих кампаній перевірок мовників, які уже звертаються з такими пропозиціями. Ця практика є типовою, однак, на її думку, вона не може стосуватися усіх положень законодавства, наприклад дотримання мовних квот. У цьому разі мораторієм на перевірки не можна прикрити невиконання законів.
У діалозі з інших питань, які були цікавими для представників ринку, зокрема щодо мовних квот на телебаченні, адаптації іноземних телепрограм, Уляна Фещук підкреслила, що Національна рада готова чути зауваження і рекомендації, тож, якщо вони виникатимуть, рішення напрацюватимуться спільно із галуззю. Вона закликала медійників долучатися до аналізу Порядку формування Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються, термін громадського обговорення якого, за її словами, буде продовжено, а також до напрацювання змін до Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті, які потребують коригування на запит нішевих каналів.
