Чи має друкована преса майбутнє і якою може бути її роль у сучасному інформаційному просторі? Ці питання обговорювали учасники панельної дискусії «Українські газети: чи є місце класичному медіа на медійному ринку країни» під час Donbas Media Forum. У розмові взяв участь перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль, який поділився баченням регулятора щодо підтримки друкованих медіа в Україні.
Від початку повномасштабної війни рекламний ринок друкованих медіа в Україні скоротився майже на 80%. Закрилися щонайменше 30% видань. Багато з них змінили формат, проте значна частина місцевих редакцій продовжує діяльність, незважаючи на брак ресурсів і проблеми з розповсюдженням. Модераторка дискусії Ліна Кущ, перша секретарка Національної спілки журналістів України, запитала учасників про перспективи друкованої преси в країні.
Валентин Коваль поділився, що регулятор вивчає стан друкованих медіа, які після набуття чинності Законом України «Про медіа» увійшли до сфери його регулювання. Національна рада провела круглий стіл, де обговорили з пресою проблемні питання та окреслили можливі шляхи порятунку галузі. До обговорення тоді долучилися представники друкованих видань з усієї України, а також медіаексперти та представники органів державної влади. За результатами зустрічі Національна рада ініціювала звернення до Кабінету Міністрів та Верховної Ради України щодо створення механізмів державної підтримки друкованих видань.
«Ми заявили про проблеми друкованих медіа. Тепер важливо перетворити цю дискусію на конкретні рішення. Національна рада готова бути майданчиком, який об’єднає ініціативи та допоможе розробити ефективну систему підтримки».
Валентин Коваль також наголосив, що преса потребує фінансової підтримки, оновлення підходів до розповсюдження, адаптації контенту і пошуку нових форматів взаємодії з читачами.
Костянтин Григоренко, директор і видавець ТОВ «Обрії 1919», розповів про досвід прифронтової газети з Ізюмського району, яка працює без послуг державного поштового оператора.
«Чи можлива друкована преса без Укрпошти? Так, можлива. Наше видання три роки функціонує без Укрпошти, включно з періодом шести місяців тотальної окупації. Коли я повернувся у вересні 2022 року, у регіоні не залишилося жодного вцілілого поштового відділення. Ми не оголошували передплату. Три місяці газету розповсюджували волонтери й підприємці. Люди стояли в черзі не за гуманітаркою, а за примірником газети. Це найкраща мотивація працювати далі».
Наразі газету реалізують через власну мережу з 40 пунктів продажу, створену до війни. Така модель бізнесу є прикладом успішної організації роботи друкованого видання. В Харківській області деякі газети також працюють без Укрпошти, зокрема «Голос Лозівщини», «Вісті Зміївщини» та «Нове життя» з селища Близнюки. Подібні приклади є і на Львівщині та Івано-Франківщині.
Європейський досвід демонструє поступове скорочення друкованих медіа – приблизно на 3,5–4,5% щороку, залежно від країни. Водночас місцеві газети залишаються одним із найнадійніших джерел інформації. Читачі довіряють їм, бо знають, що там перевірені факти та знайомі журналісти. Незважаючи на зростання популярності соцмереж серед молоді, друковані медіа зберігають свою стабільну, хоч і меншу аудиторію.
Під час дискусії менеджерка з комунікацій YouControl та YC.Market Анна-Марія Падлєвська представила результати дослідження ринку друкованих медіа. За її словами, лідерами за кількістю активних видавців є Київ (187 компаній), Львівська область (48), Полтавська (34), Одеська (33), а Дніпропетровська і Харківська області ділять п’яту позицію з 31 компанією кожна.
У реєстрі досі є підприємства, засновані до 2014 року, які фактично не здійснюють діяльності. Найбільші обсяги державного фінансування отримують друковані медіа Києва та Дніпропетровщини.
Голова органу співрегулювання у сфері друкованих медіа Сергій Чернявський назвав головними проблемами галузі відсутність державної підтримки, монополізацію поштових послуг і руйнування роздрібної мережі продажів. Він наголосив, що без об’єднання зусиль держави і професійних спільнот друкована преса ризикує втратити свою нішу.
«Сьогодні донори переважно підтримують онлайн-проєкти, а друковані медіа залишаються поза увагою. Саме вони є літописом громад і документують реальні події війни».
Заступниця головного редактора газети «Україна молода» Ірина Храмова наголосила, що з початком повномасштабної війни видання свідомо зберегло паперову версію, попри перехід більшості національних газет в онлайн. Зростання вартості паперу, друку, податків і логістики ускладнює роботу. Одним із можливих рішень вона назвала японський досвід продажу преси через вендингові автомати.
«Газета – це жива журналістика, яку можна тримати в руках, купити або передплатити. Національна газета не може розраховувати на гранти, оскільки є прибутковою. За рахунок реклами покриваємо лише третину витрат. Організувати власну мережу розповсюдження складно, бо газета загальнонаціональна. У Європі, на щастя, друковані газети продовжують виходити».
Редакторка «Вістей Зміївщини» Тетяна Логвіна акцентувала, що участь Національної ради в таких відкритих обговореннях є важливим сигналом для регіональних медіа.
«Держава має не просто чути, а розуміти проблеми місцевої преси. Тільки тоді можливо справжнє партнерство».
Валентин Коваль резюмував, що питання фінансування та майбутнє друкованої преси залежить від спільної роботи редакцій і держави.
«У планах Євросоюзу щодо підтримки медіа йдеться про розподіл грошей. Тобто цифра 6,6 млн євро з’явилася з конкретних запитів, які надходили від самих медіа. Це підхід «знизу вгору», а не навпаки. Питання фінансування складне. Йдеться про інші речі: про сталість, відновлення, підтримку. Але як це все працюватиме насправді, побачимо з часом. Я би щиро хотів, щоб хоча б кілька відсотків цих грошей дісталися справжнім друкованим газетам. Потрібна спільна позиція», – підсумував він.
Donbas Media Forum десятий рік поспіль об’єднує українських журналістів, редакторів і медіаекспертів навколо ключових викликів професії. Цьогорічна дискусія підтвердила, що друкована журналістика не зникає, вона змінюється, шукає нові формати і зберігає довіру читачів.
