У Європейському Союзі набули чинності норми, що регулюють поширення шкідливого контенту в інтернеті

25 серпня 2023 року в ЄС набули чинності положення Закону про цифрові послуги, що застосовуються до найбільших онлайн-платформ і пошукових систем (VLOPs і VLOSEs).

Уперше найбільші онлайн-платформи та пошукові системи зіткнуться з великими штрафами – до 6% загального світового річного обороту платформи- у разі недотримання конкретних правил, що застосовуються до їхніх послуг, які надаються в Європейському Союзі.

Визначені розділом 5 Закону про цифрові послуги (DSA) ці правила спрямовані на вирішення проблеми онлайн-шкоди у великому масштабі з цільовими вимогами до основних онлайн-платформ і пошукових систем, визначених Комісією.

Короткий огляд нової законодавчої бази

Хронологія:

Визнання найбільших онлайн-платформ і пошукових систем

Згідно зі статтями 33(1) і 33(4) DSA визначені Комісією онлайн-платформи і пошукові системи, у яких середньомісячна кількість активних користувачів послуг у Європейському Союзі дорівнює або перевищує 45 мільйонів, повинні дотримуватися додаткових зобов’язань.

Наразі Комісія визначила 17 найбільших онлайн-платформ і дві дуже великі пошукові системи. Це 13 компаній, 10 з яких – американські, дві – китайські та одна – німецька.

Дві з них – німецька компанія Zalando й американська компанія Amazon – вже оскаржили своє «визнання», стверджуючи, що більша частина їхніх доходів у Європі надходить від роздрібного бізнесу, який не потрапляє під дію DSA. Комісія має намір відстоювати свою позицію, тож історія триває…

Нові зобов’язання (ст. 35 – 43):

Оскільки провайдери визнаних найбільших онлайн-платформ і пошукових систем потрапляють під дію режиму обмеженої відповідальності для онлайн-посередників, вони повинні дотримуватися таких додаткових зобов’язань:

• проводити щорічну оцінку ризиків для визначення впливу своїх послуг на основоположні права та свободи;
• впроваджувати адаптовані заходи з пом’якшення наслідків (модерація контенту, верифікація віку…);
• створювати механізми реагування на кризові ситуації;
• проводити щорічний незалежний аудит відповідності своїх послуг;
• забезпечувати у своїх рекомендаційних системах можливість вибору для користувачів, що не ґрунтується на профілях;
• гарантувати більшу прозорість онлайн-реклами і доступ до відповідних даних Координатору з цифрових послуг та довіреним дослідникам;
• призначити відповідального фахівця за внутрішній контроль;
• надавати додаткову інформацію щодо модерації свого контенту у публічному щорічному звіті стосовно прозорості;
• сплачувати щорічний наглядовий внесок.

Проблеми впровадження і наступні кроки

Імплементація DSA і нової нормативно-правової бази може зіткнутися з низкою проблем, таких як брак кваліфікованих людських ресурсів або ризик «розмивання» результатів оцінки ризиків.

Крім того, зберігається певна правова невизначеність, оскільки все ще має бути ухвалене вторинне законодавство.

Вплив DSA на безпеку в інтернеті в Європі наразі перебуває під пильною увагою.

Хоча Комісія є компетентним органом для нагляду за визнаними платформами і пошуковими системами, вона працюватиме в тісній взаємодії з Координаторами цифрових послуг (DSC) відповідно до ст. 49. Держави-члени ЄС повинні будуть надати повноваження DSC до 17 лютого 2024 року – загальної дати набуття чинності Законом про цифрові послуги (DSA), коли Закон буде повністю застосовуватися до всіх суб’єктів, що перебувають у сфері його впливу.