17–19 червня у Страсбурзі триває 29-те засідання Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI). Цей майданчик об’єднує представників держав-членів Ради Європи для обговорення викликів, які сьогодні визначають розвиток медіа та цифрового середовища в Європі.
У центрі уваги цьогорічного засідання – безпека журналістів, протидія дезінформації, захист прав людини в цифровому просторі, свобода вираження поглядів та розвиток сучасних європейських медіастандартів. Зокрема, у Страсбурзі обговорюють правила, які визначатимуть майбутнє медіаринку в цифрову епоху. Йдеться про нові рекомендації Ради Європи щодо захисту медіаплюралізму в онлайн-середовищі та роль регуляторів у світі, де дедалі більший вплив на доступ до інформації мають великі цифрові платформи й алгоритмічні системи поширення контенту. Україну на засіданні представляє помічник-консультант голови Національної ради Владислав Вербило.
Під час дискусії, присвяченої свободі вираження поглядів, він поінформував учасників про реалії, в яких уже понад десять років працює український медіасектор. Російська агресія продовжує забирати життя журналістів, руйнувати редакції та медійну інфраструктуру, а документування злочинів проти медіа залишається одним із важливих напрямів роботи держави та медіарегулятора.
Водночас навіть в умовах війни Україна продовжує адаптувати своє медійне законодавство до європейських стандартів. Останні місяці значна увага приділялася впровадженню анти-SLAPP механізмів, покликаних захистити журналістів і громадських діячів від безпідставного судового переслідування. На початку червня Україна долучилася до підготовки огляду Ради Європи щодо національних практик у сфері дифамації та протидії SLAPP-позовам, представивши інформацію про чинне законодавство, судову практику та заплановані законодавчі зміни. Паралельно триває робота над комплексним пакетом анти-SLAPP законодавства, який має запровадити процесуальні гарантії для захисту осіб, що беруть участь у суспільному житті, насамперед журналістів, працівників медіа, правозахисників і громадських активістів. Очікується, що до кінця року в Україні буде сформовано комплексну законодавчу базу у цій сфері.
Також йшлося про підтримку журналістів, які працюють в умовах війни. Зокрема, про проєкт ЮНЕСКО «Стійкість і добробут українських медіафахівців у воєнний час», що допомагає посилювати фізичну безпеку, психологічну стійкість та професійну спроможність працівників медіа. Ця робота доповнюється заходами в межах кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення», до реалізації якої долучилася й Україна. Серед пріоритетів – розвиток механізмів захисту журналістів, документування злочинів проти медіа, а також співпраця між державними органами, правоохоронцями та професійною спільнотою. А також протидія цифровим загрозам, підтримка журналістів, які працюють у зоні ризику, та підвищення їхньої професійної й психологічної стійкості.
Попри безпрецедентні виклики, Україні вдається зберігати баланс між потребами інформаційної безпеки та захистом свободи слова. Це знаходить відображення і в міжнародних оцінках: у 2026 році країна піднялася на сім позицій в Індексі свободи преси – з 62-го на 55-те місце.
Участь у роботі CDMSI дає Україні можливість доносити до європейських партнерів інформацію про ситуацію в українському медійному секторі, а також долучатися до формування рішень, які визначатимуть розвиток медіапростору Європи в найближчі роки.
