
У паризькій початковій школі «Арбалет», де навчаються українські діти, які через війну вимушено залишили свої домівки, з’явилася власна бібліотека української літератури. 146 книг, які зібрали Національна рада спільно з PEN Україна, прибули до Парижа. Ініціювала збір літератури голова медіарегулятора Ольга Герасим’юк після свого візиту до цієї школи наприкінці грудня минулого року. А до Міжнародного дня рідної мови особисто приїхала до Франції, аби вручити українцям такі очікувані книги.


Незважаючи на вихідний день та ще й період канікул, українські школярі, їхні батьки і вчителі приїхали на зустріч з Ольгою Герасим’юк з усіх куточків Франції. Панувала атмосфера свята та урочистості, школярі одягли вишиванки, підготували вірші, пісні, але на кожному дитячому обличчі вгадувалася гіркота від пережитого. У кожного своя воєнна історія, у всіх є родичі на фронті: батьки, брати, матері. Вони – біженці з різних міст України. Війна відібрала у цих родин домівки, рідні міста. Тут, у Франції, українська вчителька з дочкою із сумом згадують про рідний Покровськ, який зараз повністю знищений російськими окупантами. У кожного, хто навчається в паризькій школі, свій біль війни. Вони на чужині, але зв’язок з рідним домом не втрачають. Наймолодші тікали з батьками від обстрілів ще у зовсім малому віці, тож мало пам’ятають про своє життя вдома. Дітям і їхнім наставникам дуже бракувало українського слова, книг рідною мовою. Поява літератури із рідної землі – це не просто започаткування бібліотеки, а важливе долучення українських дітей до джерела, яке поєднує з Батьківщиною.
Серед книг – художня література й нон-фікшн, для найменших – українські казки різних регіонів нашої країни, а також знаних європейських казкарів. Для старших – пригоди, детективи в оповіданнях та розповідях як українських, так і іноземних авторів, енциклопедії про таємниці Всесвіту, архітектуру, тварин, а також книги про астрономію, мистецтво, вступ до програмування і навіть те, як бути робототехніком. Батькам і вчителям школи «Арбалет» – твори Сергія Жадана, Софії Андрухович, Юрія Винничука та підбірка Василя Шкляра.

«Діти вивчили вірші, читали їх. Дівчинка із-під Білої Церкви, старшокласниця, попросилася заспівати і дуже проникливо заспівала сумну пісню про маму, яка чекає свого сина. Діти дуже талановиті, вони вчаться одразу в двох школах – французькій і українській, знають уже по кілька мов», – поділилася враженнями від спілкування з дітьми Ольга Герасим’юк.
Бібліотека справила на всіх найсильніше враження, і всі з нетерпінням чекали можливості, коли вже підбіжать до розкладених книг і виберуть собі щось для читання.
«Вчителька запитала жартома одного хлопчика: каже, «ти ж в Україні стільки книжок не брав читати». На що той відповів: «тепер тут мені дуже треба».
Свою радість і захоплення започаткуванням української бібліотеки український колектив виразив у листах подяки Національній раді і українському PEN.

Відгуки вдячності не забарилися. Мама 11-річного хлопчика з радістю розповіла, що малий в рюкзачку тепер має справжній скарб – книги рідною мовою з Батьківщини. «Без перебільшення скажу, що для нас це зараз велике благословення, бо все, що в нас було, – ми вже прочитали, а було небагато. Тож ми по справжньому багаті люди. Стільки скарбів веземо додому у рюкзачку. Щиро дякуємо!», – поділилася враженнями від зустрічі українка.

Школа Арбалет — особливий простір. Тут поруч із французькими дітьми українським школярам, із тимчасово переміщених сімей, викладають українські вчителі, що також вимушено перебувають у Франції. Наразі під тимчасовим захистом Франції майже 300 українських дітей віком від 3-х до 16-ти років.
Довідка: У 2015 році в Парижі засновано перший український Науково-освітній центр Epsilon та Міжнародну інноваційну школу, яка є Асоційованою школою при ЮНEСКО. Засновницею школи є науковиця та винахідниця з України, Генеральна інспекторка Міністерства вищої освіти Франції, спеціалістка освіти Ректоратів Парижу та Критею, голова екзаменаційного центру ЗНО (НМТ) у Парижі Лілія Дорундяк. Ця школа – можливість підтримки родин і звʼязку з Україною, та й завдяки зусиллям пані Лілії Дорундяк навчання відповідає українським стандартам, а результати ЗНО мають сертифікацію.