19–20 травня 2025 року у Луцьку пройшов дводенний тренінг для представників медіа Волинської, Житомирської та Рівненської областей. Захід був присвячений протидії мові ворожнечі та дотриманню етичних стандартів роботи редакцій в умовах повномасштабної війни.
Учасники спільно з експертками Ради Європи обговорювали сучасні виклики інформаційного простору, роль медіа у формуванні безпечної, відповідальної та інклюзивної комунікації, а також механізми захисту суспільства від дискримінаційних та ворожих наративів.
«Ми живемо в час, коли інформація стала не лише інструментом комунікації, а й інструментом впливу. Саме тому питання протидії мові ворожнечі, дезінформації, інформаційним маніпуляціям та безпечної комунікації сьогодні є надзвичайно актуальними», – звернувся з вітальним словом до учасників Денис Зацерковний, заступник директора департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Він наголосив на важливості системної роботи над підвищенням професійних стандартів у медіасфері та подякував міжнародним партнерам за підтримку українського медіапростору».
Також учасників привітала Анастасія Палюх – офіцерка проєкту Офісу Ради Європи в Україні, яка активно координує роботу з протидії мові ворожнечі, дискримінації та захисту прав людини. Вона наголосила на важливості партнерства з Національною радою у сфері протидії мові ворожнечі та розвитку відповідального медіасередовища.
За її словами, саме медіа сьогодні відіграють ключову роль у формуванні суспільного діалогу, громадської довіри та культури поваги до людської гідності. У період війни особливо важливо, щоб журналісти та журналістки дотримувалися професійних стандартів, уникали дискримінаційної риторики та сприяли зміцненню суспільної єдності.
Експертки Ради Європи Ірина Федорович та Оксана Гузь представили міжнародні та національні стандарти протидії мові ворожнечі, розглянули межі свободи вираження поглядів, судову практику Європейського суду з прав людини, а також ключові принципи етичної журналістики.
Під час тренінгу учасники:
- проаналізували, як виникає мова ворожнечі в медіа та які ризики вона створює для різних груп населення;
- розглянули практичні кейси з українського медіаполя;
- обговорили механізми саморегулювання редакцій та професійну відповідальність під час висвітлення чутливих тем;
- ознайомилися з тестом Рабату*;
- отримали методичні рекомендації та практичні інструменти для щоденної роботи.
Такі навчальні ініціативи сприяють підвищенню професійних компетенцій українських медіа, зміцненню стійкості інформаційного простору та наближенню до європейських стандартів журналістики. В умовах війни особливо важливо, щоб медіа залишалися надійним джерелом правдивої інформації, поваги до людської гідності та відповідальної комунікації.
Тренінг був проведений за підтримки проєкту Ради Європи «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні.
*Рабатський пороговий тест – це міжнародний підхід, розроблений ООН у межах Рабатського плану дій (2012), який допомагає визначити, чи є певне висловлювання мовою ворожнечі та чи потребує воно обмеження свободи слова. Тест передбачає оцінку шести ключових критеріїв: контексту висловлювання, статусу та впливовості промовця, його наміру, змісту і форми висловлювання, масштабу поширення та ймовірності того, що такі слова можуть призвести до дискримінації, ворожнечі або насильства. Його застосовують для того, щоб відрізнити небезпечне підбурювання від законного вираження думок у демократичному суспільстві.
